Амфімакр — Вікіпедія

Стопи
двоскладові
˘ ˘пірихій
˘ ¯ямб
¯ ˘хорей, трохей
¯ ¯спондей
трискладові
˘ ˘ ˘трибрахій
¯ ˘ ˘дактиль
˘ ¯ ˘амфібрахій
˘ ˘ ¯анапест
˘ ¯ ¯бакхій
¯ ¯ ˘антибакхій
¯ ˘ ¯амфімакр, кретик
¯ ¯ ¯молос
чотирискладові
¯ ˘ ˘ ¯хоріямб, хореямб
¯ ˘ ˘ ˘пеан, пеон

Амфіма́кр (грец. amphimakros — між довгими складами), або Кре́тик (грец. kretikos — критська стопа) — стопа античного віршування з п'яти мор, що складається з довгих та коротких складів (——U), (—U—).

В українській силабо-тоніці подеколи амфімакром називають стопу дактиля з додатковим наголосом на третьому складі або анапеста з додатковим наголосом на першому складі. Так, у віршовому рядку «Сонце краще горить — серединою дня» (Андрій Малишко) у першій стопі надсхемний наголос спостерігається на першому складі (—U—).

Література

[ред. | ред. код]