Амфімакр — Вікіпедія
двоскладові | |
---|---|
˘ ˘ | пірихій |
˘ ¯ | ямб |
¯ ˘ | хорей, трохей |
¯ ¯ | спондей |
трискладові | |
˘ ˘ ˘ | трибрахій |
¯ ˘ ˘ | дактиль |
˘ ¯ ˘ | амфібрахій |
˘ ˘ ¯ | анапест |
˘ ¯ ¯ | бакхій |
¯ ¯ ˘ | антибакхій |
¯ ˘ ¯ | амфімакр, кретик |
¯ ¯ ¯ | молос |
чотирискладові | |
¯ ˘ ˘ ¯ | хоріямб, хореямб |
¯ ˘ ˘ ˘ | пеан, пеон |
Амфіма́кр (грец. amphimakros — між довгими складами), або Кре́тик (грец. kretikos — критська стопа) — стопа античного віршування з п'яти мор, що складається з довгих та коротких складів (——U), (—U—).
В українській силабо-тоніці подеколи амфімакром називають стопу дактиля з додатковим наголосом на третьому складі або анапеста з додатковим наголосом на першому складі. Так, у віршовому рядку «Сонце краще горить — серединою дня» (Андрій Малишко) у першій стопі надсхемний наголос спостерігається на першому складі (—U—).
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007