Анджей Ґолота — Вікіпедія

Анджей Ґолота
зображення
Загальна інформація
Повне ім'яАнджей Ґолота
пол. Andrzej Jan Gołota
ПрізвиськоЕндрю англ. Andrew
ГромадянствоПольща Польща
Народження5 січня 1968(1968-01-05) (56 років)
Варшава
ПроживанняЧикаго
Вагова категоріяважка вага
СтійкаПравша
Зріст193
Розмах рук201
СтильОртодокс
Професіональна кар'єра
Боїв51
Перемог41
Перемог нокаутом33
Поразок8
Нічиїх1
Не відбулося1
Спортивні медалі
Бокс
Представник Польща Польща
Олімпійські ігри
Бронза Сеул 1988 Важка вага
Чемпіонат Європи з боксу
Бронза Афіни 1989 Важка вага

Анджей Ян Ґолота (пол. Andrzej Jan Gołota 5 січня 1968, Варшава)[1] — польський боксер-професіонал, чотириразовий чемпіон Польщі, бронзовий призер Літніх Олімпійських ігор 1988 року, бронзовий медаліст чемпіонату Європи 1989 р. Єдиний боксер в історії важкої ваги, який бився за світові чемпіонські титули всіх основних боксерських організацій (WBC, IBF, WBA і WBO) та не виграв жодного.

Життєпис та кар'єра

[ред. | ред. код]

Свою кар'єру почав у віці 12 років у варшавському спортивному клубі Легія. У юніорах завоював срібну (1985) та золоту (1986) медаль чемпіонату світу.

1990 року він одружився з американською громадянкою польського походження і переїхав до Чикаго.

Професіональну кар'єру почав 7 лютого 1992 року в Мілвокі успішним боєм з Рузвельтом Шулером. До кінця 1992 виграв 7 боїв не програвши жодного.

16 травня 1995 року в Атлантик-Сіті переміг боксера з Тонга Самсона Поуха (нокаутом у п'ятому раунді). 15 березня 1996 Ґолота побив американця Данелла Ніколсона. Нокаутував його однак з порушенням правил (вдарив головою), що принесло йому славу брудного боксера.

Наступним суперником Ніколсона мав бути відомий Ріддік Боуї, однак після його поразки менеджери Ріддіка вирішили замінити його поляком. Боротьба в Медісон-сквер-гардені у Нью-Йорку (11 липня 1996) призвела до дискваліфікації Ґолоти за удари нижче пояса. Його поразка супроводжувалася бійкою навколо рингу, після якої у лікарні знайшлися менеджер Ґолоти — Лу Дува і сам Ґолота, який отримав удар мобілкою по голові.

Удари нижче пояса підтвердили думку, що Ґолота б'ється нечисто. Проте сам бій доказав, що Ґолота має потенціал і добре боксує, а протягом бою довгий час перемагав за очками. Позитивні відгуки експертів призвели до реваншового бою, який відбувся 14 грудня 1996 в Атлантик-Сіті. Знову ж таки, поєдинок закінчився дискваліфікацією за нечисті удари Ґолоти, а поляк був ще ближче до перемоги, ніж у першому поєдинку — Ріддік Боуї перший раз в кар'єрі лежав на дошках, а до дискваліфікації Ґолота перемагав за очками у всіх суддів.

Не зважаючи на дві наступні поразки, Анджей Голота отримав перший раз у кар'єрі можливість бою за пояс чемпіона світу у важкій вазі за версією WBC. Однак 4 жовтня 1997 в Атлантик-Сіті в поєдинку з британцем Ленноксом Льюїсом був нокаутований у першому раунді.

Після цієї поразки Ґолота виграв своїх наступних шість боїв, між іншими з колишнім чемпіоном світу WBC і WBA Тімом Візерспуном. Цей поєдинок відкрив можливість відбіркового поєдинку WBC з Майклом Грантом.

20 листопада 1999 в Атлантик-Сіті Ґолота був близький до перемоги над Грантом. В першому раунді двічі поклав суперника на дошки і вів за очками протягом більшої частини бою. Однак у десятому раунді (бій узгоджено на 12 раундів) Ґолота отримав нокдаун і відмовився продовжувати бій.

20 жовтня 2000 в Детройті зіткнувся з Майком Тайсоном. Вже в першому раунді суддя рахував поляка, а в перерві між другим і третім раундом Ґолота відмовився продовжувати бій та пішов у роздягальню. У 2001 році спортивна комісія штату Мічиган визнала бій недійсним, після виявлення у крові Тайсона заборонених речовин.

Після трьохрічної перерви повернувся на ринг 2003 року і виграв кілька боїв.

27 квітня 2004 мав другий шанс боротися за чемпіонський титул, цього разу організації IBF. Поєдинок з Крісом Бердом закінчився нічиєю, і американець зберіг свій титул чемпіона.

13 листопада 2004 Ґолота програв за очками бій за звання чемпіона світу WBA з Джоном Руїсом.

22 травня 2005 у четвертому бою за титул чемпіона світу (цього разу організації WBO) був нокаутований на 53 секунді Леймоном Брюстером.

6 жовтня 2007 року в Медісон-сквер-гарденi у Нью-Йорку переміг ірландця Кевіна Макбрайда у шостому раунді, завоювавши першість у Північній Америці за версією IBF.

19 січня 2008 року в Медісон-сквер-гарден переміг одноголосним рішенням суддів за очками Майка Молло та виграв пояс Латинської Америки — WBA.

7 листопада 2008 року програв Рею Остіну у бою за пояс WBC USNBC.

24 жовтня 2009 року програв у п'ятому раунді Томашу Адамеку у бою за інтерконтинентальний пояс IBF.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Andrzej Gołota. Onet Sport (пол.). 15 листопада 2012. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 20 травня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]