Андресюк Борис Павлович — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2020)

Андресюк Борис Павлович
Народився	19 лютого 1956(1956-02-19) (68 років) Петропавлівка
Діяльність	політик
Alma mater	Національний транспортний університет
Науковий ступінь	доктор політичних наук
Посада	народний депутат України[1] і народний депутат України[2]
Партія	СДПУ(о)
Нагороди

Народний депутат України
3-го скликання
СДПУ(О)	12 травня 1998	—	14 травня 2002
4-го скликання
СДПУ(О)	14 травня 2002	—	25 травня 2006

Бори́с Па́влович Андресю́к (19 лютого 1956, Петропавлівка) — український політик.

Кандидат економічних наук (1995), доктор політичних наук (1998); заступник міністра оборони України (03.2010—04.2012). Директор Департаменту Міністерства оборони України (04.2011—07.2013), Завідувач кафедрою суспільних наук, Директор інституту дизайну і реклами Національної Академії керівних кадрів культури і мистецтв (10.2014 — теперішній час)

Народився у селі Петропавлівка, Саратський район, Одеська область; одружений; має 2 дочок.

• 1971—1975 — учень Білгород-Дністровського сільськогосподарського технікуму.
• Київський автомобільно-дорожній інститут (1984), «Мости і тунелі»;
• Академія Менеджменту і приватизації (1995, ФРН);
• докторська дисертація «Місцеве самоврядування в сучасній Україні (політологічний аналіз)» (Інститут політичних і етносоціальних досліджень НАН України, 1998).

1975—1977 — служба в армії.

1978—1987 — прохідник, секретар комітету комсомолу, заступник секретаря парткому, заступник начальника БМУ № 6 «Київметробуду».

1987—1992 — заступник голови, перший заступник голови виконкому Ленінської райради народних депутатів міста Києва.

1992—1995 — Представник Президента України в Старокиївському районі міста Києва; голова Старокиївської райради народних депутатів міста Києва.

1995—05.1998 — голова Старокиївської райдержадміністрації міста Києва і Старокиївська райрада міста Києва^[3].

12.2005—01.2007 — заступник голови, з 01.2007 — голова Громадської ради при Міністерстві оборони України.

Член Координаційної ради з питань місцевого самоврядування (06.—09.1998).

Член СДПУ(О) (1998—12.2004); член Політбюро СДПУ(О) (10.1998—12.2004).

Народний депутат України 3-го скликання 03.1998—04.2002 від СДПУ(О), № 12 в списку. На час виборів: голова Старокиївської райради, голова Старокиївської райдержадміністрації міста Києва. Член фракції СДПУ(О) (з 05.1998, уповноважений представник; заступник голови Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (07.1998—02.2000), голова Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 02.2000).

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002—04.2006 від СДПУ(О), № 10 в списку. На час виборів: народний депутат України, член СДПУ(О). Член фракції СДПУ(О) (05.2002—12.2004, уповноважений представник з 06.2002), позафракційний (12.2004—05.2005), член фракції НП (з 05.2005), перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 06.2002).

03.2006 кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 50 в списку. На час виборів: народний депутат України, член НП^[4].

Автор книг «Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи» (1997), Політична трансформація України (1998). , Реформування Збройних сил України (2002), численні публікації і статті в українських та зарубіжних ЗМІ.

Заслужений будівельник України (1996)^[5].

• сайт ВРУ

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття вживає скорочення, які можуть бути неоднозначними та збивати з пантелику. Будь ласка, за можливості вдоскональте цю статтю.