Андреєв Борис Федорович — Вікіпедія

Андреєв Борис Федорович
Народився27 січня (9 лютого) 1915
Саратов, Російська імперія
Помер25 квітня 1982(1982-04-25) (67 років)
Москва, СРСР
ПохованняВаганьковське кладовище
Громадянство СРСР
 Російська імперія
Діяльністьактор, кіноактор
Alma materСаратовське театральне училищеd (1937)
Роки діяльностіз 1937
ПартіяВКП(б)
ЧленствоСК СРСР
IMDbnm0028308
Нагороди та премії
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
народний артист СРСР народний артист РРФСР Сталінська премія

CMNS: Андреєв Борис Федорович у Вікісховищі

Бори́с Фе́дорович Андре́єв (рос. Бори́с Фёдорович Андре́ев; 9 лютого 1915(19150209), Саратов, Російська імперія — 25 квітня 1982, Москва, Російська РФСР) — російський радянський кіноактор, народний артист РРФСР (1950). Народний артист СРСР (1962).

Життя і творчість

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї робітників. Дитячі і юнацькі роки майбутнього актора пройшли на станції Аткарськ Саратівської губернії. Після закінчення семи класів школи Борис Андрєєв став працювати слесарем-електормонтером на комбайновому заводі в Саратову. Уже тоді він почав ходити в заводський драмгурток. Помітивши його успіхи, знаменитий Саратовський актор І. А. Слонов запропонував йому поступити до Саратовського театрального технікуму, який Борис Андрєєв успішно закінчив в 1937 році.

Якийсь час грав на сцені Саратовського драматичного театру. Театр поїхав на гастролі, в Москву, там Андрєєва помітив кінорежисер Іван Пир'єв. Незабаром, в 1939 році, на широкий екран вийшли перші фільми з його участю — «Трактористи» та «Велике життя», де актор виступив гідно й не загубився серед уже відомих артистів.

Під час зйомок фільмів «Трактористи» й «Винищувачі» знайшов двох близьких друзів — Петра Алейникова й Миколу Крючкова. Згодом у колі кіноакторів він називав цю компанію святою трійцею.

У роки німецько-радянської війни разом з Марком Бернесом Андрєєв знявся в легендарному[джерело?] фільмі «Два бійці» (1943).

У ролі Іллі Журбина («Велика родина», 1954) виявилося вміння актора втілювати психологічно глибокі характери. Перейнято емоційною насиченістю виконання Андрєєвим ролей Баукіна в «Жорстокості» (1959), Росомахи в «Шлях до причалу» (1962). Найбільшою роботою артиста в кіно став Ватажок у фільмі «Оптимістична трагедія» (1963).

В 1971—1973 роках Борис Андреєв знявся в ролях і прокоментував текст у документальних фільмах: «Народний артист Андрєєв», «Народний артист Касимов», «Народний артист Шукур Бурханов».

Похований на Ваганьковському цвинтарі у Москві.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  1. 1939: «Трактористи» — Назар Дума
  2. 1939: «Велике життя» — Харитон Єгорович Балун
  3. 1939: «Винищувачі» — лейтенант Пташеня
  4. 1939: «Щорс» — молодий червоноармієць
  5. 1941: «Богдан Хмельницький» — козак Довбня, син Шайтана / боярин Пушкін, московський посол
  6. 1941: «Бойова кінозбірка № 8» — Макар, танкіст («Три танкіста»)
  7. 1941: «Валерій Чкалов» — механік
  8. 1942: «Олександр Пархоменко» — анархіст
  9. 1942: «Дорога до зірок» — льотчик
  10. 1942: «Як гартувалася криця» — залізничник
  11. 1942: «Котовський» — студент, що роздає боргові розписки
  12. 1942: «Син Таджикистану» — Іван
  13. 1943: «Два бійці» — Саша Свинцов
  14. 1944: «Малахів курган» — майор Жуковський
  15. 1944: «Я — чорноморець!» — червонофлотець Степан Полосухін і його батько Григорій Полосухін
  16. 1944: «Одного разу вночі» — Христофоров
  17. 1945: «Золота стежка» — Єпіфанцев
  18. 1946: «Велике життя. 2 серія» — Харитон Єгорович Балун
  19. 1947: «Сказання про землю Сибірську» — Яків Захарович Бурмак
  20. 1949: «Зустріч на Ельбі» — сержант Єгоркін
  21. 1949: «Кубанські козаки» — Федя Груша
  22. 1949: «Падіння Берліна» — Олексій Іванов
  23. 1951: «Незабутній 1919 рік» — Шибаєв
  24. 1952: «Максимко» — матрос Лучкин
  25. 1953: «Доля Марини» — Матвій
  26. 1954: «Велика родина» — Ілля Матвійович Журбін, син Матвія Журбина, начальник на стапелі
  27. 1955: «Мексиканець» — Пауліно Вера
  28. 1956: «Ілля Муромець» — богатир Ілля Муромець
  29. 1958: «Поема про море» — Сава Зарудний, голова колгоспу
  30. 1958: «Літа молодії» — Захар
  31. 1959: «Жорстокість» — Лазар Євтіфійович Баукін
  32. 1959: «Ходіння по муках» — матрос Чугай
  33. 1959: «У степовій тиші» — епізод
  34. 1960: «Повість полум'яних літ» — генерал Глазунов
  35. 1961: «Козаки» — Єрошка
  36. 1962: «Шлях до причалу» — боцман «Полоцька» Зосима Семенович Росомаха
  37. 1963: «Оптимістична трагедія» — ватажок
  38. 1964: «Зачарована Десна» — дід Платон
  39. 1965: «Над нами Південний хрест» — Павло Іванович Федосєєнко
  40. 1968: «День янгола» — купець Гризлов
  41. 1971: «Острів скарбів» — довгов'язий Джон Сільвер
  42. 1971: «Жартуєте?» — таксист
  43. 1973: «Діти Ванюшина» — Олександр Єгорович Ванюшин
  44. 1975: «На край світу…» — шляховий обхідник
  45. 1975: «Призначаєшся онукою» — дід Тимофій
  46. 1976: «Перший рейс» — капітан дядько Мітя (Дмитро Іванович Бєлоусов)
  47. 1976: «Моя справа» — Друянов
  48. 1977: «Нісенітниця» — Василь Олександрович Блістанов, актор, комік, старий
  49. 1980: «Сергій Іванович іде на пенсію» — Сергій Іванович
  50. 1982: «Передмова до битви» — Мохов
  51. 1982: «Сльози крапали» — Микола Ванічкін

Відзнаки і нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]