Анод — Вікіпедія

Анод
Зображення
Ким названо Вільям Вевелл
Протилежне катод
CMNS: Анод у Вікісховищі

Ано́д (від грец. ανοδος — шлях угору) — електрод, від якого в газі чи електроліті напрямлений струм (рух позитивних зарядів).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

При роботі пристрою в режимі споживача енергії має позитивну полярність, в режимі генератора — негативну.

В електро- і радіотехнічних приладах анод з'єднаний з позитивним полюсом джерела електричного струму. Поняття застосовують головним чином при описі явищ електролізу, проходження струму крізь гази і вакуум.

В електрохімії анодом прийнято називати електрод, на якому йде хімічна реакція окиснення. У зв'язку з цим, при електролізі (коли через розчин пропускають електричний струм) анодом є позитивний електрод, тобто, як сказано вище, електрод, підключений до позитивного полюсу джерела електричного струму. У гальванічному елементі реакція окиснення протікає на електроді, потенціал якого нижче, і в цьому випадку анод — негативний електрод.

Анодна реакція

[ред. | ред. код]

Електрохімічна реакція (окиснення), що відбувається на аноді, на який переносяться електрони від речовини.

Напр., 2H2O → O2 + 4H+ + 4e

Може відбуватися постадійно.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]