Антимайдан — Вікіпедія

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2014)

«Антимайда́н»^[1] — провладний рух та серія мітингів в Україні на підтримку Партії регіонів та КПУ, які відбувалися протягом 2013—2014 років під час подій Євромайдану, акцій «Русской весны» та війни на Донбасі^[2]. Здебільшого проходили в Києві, Харкові, Одесі, Донецьку та Маріуполі; часто, на противагу ідеям Євромайдану та підтримки ідей єдності та дружби з Росією, вступу України до Митного союзу, економічної інтеграції з Росією, Білоруссю та Казахстаном та надання особливого статусу російської мови, а інколи акції доходили до яскраво вираженого сепаратизму^[2][3].

Люмпенізований соціальний елемент для того, аби створити візуальну альтернативу акціям протесту українського народу, які відбувались в той час на Майдані^[4].

Особливості:

• організовується, спрямовується владою (у пострадянських країнах) для мотивації підтримки цим рухом владного курсу
• може відбуватися за відсутності «майданної», себто, опозиційної, діяльності — «московський антимайдан»

За повідомленнями противників Антимайдану, до його організації залучається адміністративний ресурс; наймаються учасники за гроші; примусово залучаються й використовуються бюджетникі, робітники, а також «тітушки»^[5].

24 листопада «Партія регіонів» та «Український вибір» звезли людей на свій анти-євромайдан у Києві,^[6] пообіцявши їм грошову винагороду. Спочатку «Український вибір» зорганізував мітинг на Європейській площі, де найняті люди махали кульками з надписом «Євро=гомо».^[7] Пізніше вони змінили тактику і розташували найнятих людей у вигляді живого щита перед рядами «Беркуту» біля Кабінету Міністрів України на вулиці Михайла Грушевського та біля адміністрації президента на вулиці Банковій, щоб утримати кордони міліції виставлені проти євро-демонстрантів.^[8] За свідченнями очевидців, найнятих людей організовують у шеренги і наказують бігти на колони євроінтеграторів, щоб посіяти паніку.^[7] За свідченням очевидців, люди, яких Партія регіонів та Український вибір найняли для проплачених мітингів на 3 години, відстояли цей час, потім у більшій своїй масі порозходилися.

Зовнішні відеофайли
	Адмінресурс. Людей звозять на антимайдан. 5 канал, 12 грудня 2013
	Як збирають Антимайдан 5 канал, 13 грудня 2013
	Антимайдан облаштовується в Києві 5 канал, 13 грудня 2013
	Активісти Антимайдану про те, чому приїхали в Київ.З Запоріжжя на «антимайдан». Громадське телебачення, 14.12.2013
	Стоп Майдан, Генадій Балашов, 28 січня 2014

На вихідні дні, 14-15 грудня, було заплановано проведення масштабного провладного мітингу. Як повідомляє ZN.UA, посилаючись на джерело в РНБО, керівництво країни поставило перед Міністерством оборони та іншими відомствами завдання забезпечити проведення масштабного провладного мітингу на противагу Євромайдану^[9].

В четвер, 12 грудня, в ЗМІ з'явились повідомлення про підготовку владою масштабних провокацій з людськими жертвами під час проведення провладного мітингу, яка буде використана як привід для силового придушення Євромайдану. За словами блогера, витік інформації був санкціонований впливовою особою, яка проти такого розвитку подій^[10]. Про реальність підготовки такого сценарію подій заявило кілька політиків і політичних експертів, вказувалося також на можливу причетність до підготовки цих подій і російської влади^{[джерело?]}. Віктор Балога оприлюднив три документи СБУ, один із них, датований 10 грудня рівень терористичної загрози характеризує як «потенційну» і продовжує її дію до 31 грудня 2013 р. Ці дані політик розцінив як свідчення того, що в ці вихідні провокації з використанням зброї та вибухівки можуть стати реальністю і що з перших днів влада активно готує «теракт», який розв'яже їй руки для використання ще більшої сили^[11]

Зокрема, відомо, що організовані потяги, за участі керівників органів влади, відправлялись із Запоріжжя^[12]

14 грудня на Європейській площі за даними з різних джерел було нараховано 30-60 тисяч людей^[13]. Замість обіцяних 800 гривень та харчування «антимайданівці» отримали по 300^[14].

Мітинг відбувся на Європейській площі, попри те, що Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом КМДА заборонив по 7 січня 2014 року проведення на ній будь-яких зібрань^[15].

За словами коменданта наметового містечка антимайдану Олександра Зінченко учасники мітингу в Маріїнському парку організованому на підтримку курсу президента Януковича 22 грудня 2013 року згорнули своє наметове містечко, щоб зустріти новорічні свята у колі сім'ї.^[16]

Попри обіцянки одного з очільників антимайдану Олега Калашнікова залишити у Маріїнському парку «красу», наступного дня після закриття антимайдану у Маріїнському парку залишилося багато розкиданого сміття та повалені ліхтарі.^[17] У зв'язку з цим було заявлено, що київська міськдержадміністрація вимагатиме від організаторів акції протесту в Маріїнському парку відшкодування збитків.^[18]

У центрі Києва біля одного з офісів Партії регіонів учасники провладного мітингу в Маріїнському парку влаштували акцію протесту, оскільки посередники організації антимайдану їм не виплатили обіцяну винагороду.^[19]

• ПАТ «Мотор Січ» (Запоріжжя). Згідно повідомлення порталу «Запоріжжя. Коментарі», керівництво ОА «Мотор Січ» змусило робітників підприємства їхати в Київ на мітинг на підтримку Віктора Януковича. Із Запоріжжя до Києва вирушив спецпотяг з бюджетниками, яких за гроші повезли на мітинг Антимайдану. Кореспондент порталу Ігор Артюшенко переслав повідомлення від робітника «Січі», одного з учасників цієї акції (орфографія збережена):

  …Сьогодні їду на януковський майдан, змусили на моторі. Повезуть як останніх тварин, будемо їхати навіть на третіх полицях. Як тільки приїду-одразу піду на євромайдан. Державний прапор узяв із собою))) Звільнення не боюся^[20]

  .

Цей розділ потребує доповнення. (травень 2014)

Українські політологи та експерти вважають, що одна частина людей за участь на Антимайдані отримує гроші, а інша частина — ні^[21].

Антимайдан у сестринських Вікіпроєктах
	Антимайдан у Вікісховищі?

• Політична реакція
• Жилін Євген Володимирович
• Тітушки