French
DeutschАнтоній Радиловський — Вікіпедія
| Антоній Радиловський | ||
| ||
|---|---|---|
| 1549 — 1586 | ||
| Обрання: | 1549 | |
| Церква: | Константинопольська православна церква | |
| Попередник: | Лаврентій Терлецький | |
| Наступник: | Арсеній Брилинський | |
| ||
| 1537 — 1549 | ||
| Обрання: | 1537 | |
| Церква: | Константинопольська православна церква | |
| Смерть: | 1586 | |
Антоній Радиловський (Антін; дата нар. невід. — пом. бл. 1586) — руський православний релігійний діяч. Єпископ Перемишльський і Самбірський у 1549–1581 роках.
У 1537—1549 роках був єпископом-коад'ютором Перемишльського єпископа Лаврентія Терлецького, а після його смерті став правлячим єпископом Перемишльським. У серпні 1549 року отримав призначення на адміністратора Львівської єпархії до вирішення проблем, пов'язаних із єпископом Арсенієм Балабаном[1][2].
В 1550 році отримав у короля Сигизмунда Августа привілей на забудову території навколо православного кафедрального собору у Перемишлі, за умови спорудження навколо муру, що буде захищати місто із східного боку.[3] На підставі цього привілею, єпископ забудував будинками простір району, в якому поселив своє духовенство, службовців та ремісників, котрі підлягали винятково його юрисдикції. В зв'язку із тим, частина міста отримала назву "Владиче", як власність "владики" - єпископа. Жителі району сплачували єпископу, а згодом капітулі чинш (податок). Відповідно до привілею, протягом кількох років єпископ Антоній збудував східну муровану оборонну стіну із - від південного боку Львівської брами, аж що вежі ковалів, де був розміщений у стіні хрест, котрий означав кінець єпископського муру. Фрагмент саме цієї частини перемиських середньовічних фортифікацій, залишився після їх демонтажу в австрійський період.[3]
В 1554 році (за іншими даними — в 1540) за дозволом польської королеви Бони Сфорци, збудував у Самборі храм[4][5] Пречистої Діви Марії.[4] Через значні фінансові труднощі, храм був побудований з дерева і простояв до 1737 року. Відповідно до привілею короля Сигизмунда Августа, розбудував східний район Перемишля, котрий отримав назву Владиче та східну частину мурів міста[6] , що фрагментарно збереглись донині.
Відзначався як поціновувач книг.
- ↑ Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви… — С. 197.
- ↑ Гедеон Балабан(1569–1607), єпископ Львівський, Галицький і Кам'янецький. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 8 грудня 2012. [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Hauzer L.-А. Monografia miasta Przemyśla 1883, -S.148-149
- ↑ а б Кобільник В. Історія Самбірської церкви, 1937 р. Самбір: друк. Мацґера; -С.4-5 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 28 липня 2019.
- ↑ Чудотворна ікона Самбірської Богородиці [Архівовано 24 січня 2013 у Wayback Machine.] // Паломницька спільнота.
- ↑ Hauzer L.-А. Monografia miasta Przemyśla 1883, -S.148-149
- Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів «Каменяр», 1996. — 567 с. — ISBN 5-7745-0687-8
- Чудотворна ікона Самбірської Богородиці [Архівовано 24 січня 2013 у Wayback Machine.] // Паломницька спільнота.