Антуан де Кон — Вікіпедія

Антуан де Кон
фр. Antoine de Caunes
Антуан де Кон на церемонії «Сезара», 2013
Дата народження1 грудня 1953(1953-12-01) (70 років)
Місце народженняПариж, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіяактор, сценарист, режисер
Роки активності1978 — наш час
ДітиЕмма де Конd
IMDbID 0004380
Нагороди та премії
кавалер ордена Сільськогосподарських заслуг
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Антуан де Кон у Вікісховищі

Антуан де Кон (фр. Antoine de Caunes; нар. 1 грудня 1953, Париж, Франція) — французький актор, режисер і сценарист театру, кіно та телебачення. Батько акторки Емми де Кон[fr].

Біографія

[ред. | ред. код]

Антуан де Кон народився 1 грудня 1953 року в сім'ї тележурналіста і репортера Жоржа де Кона та дикторки телебачення Жаклін Жубер. Почав свою кар'єру наприкінці 1970-х років як творець і ведучий телевізійної програми «Хор» (фр. Chorus). Під псевдонімом Поль Персавон писав тексти для мультсеріалів для телеканалу Antenne 2, серед яких «Кобра» (фр. Cobra) та «Космічний Шериф Гаван» (англ. Space Sheriff Gavan) (відомий у Франції як X-Or). На телебаченні Антуан де Кон був ведучим культової програми «Діти рок-н-ролу», а потім щотижневої програми «Рапідо»[1][2]. Потім декілька років він працював у команді каналу Canal+, ведучи з Філіпом Жильдасом щоденну програму «Ніде у іншому місці» (фр. Nulle part ailleurs).

Як актор де Кон дебютував, зігравши роль Ніка Сігнала в телевізійному фільмі Canal+ «Рок» (фр. Rock). У великому кіно він дебютував невеликими ролями в комедіях «Розкаяння» (фр. Pentimento, 1989) Тоні Маршалл та «Два тата і мама» (фр. Les deux papas et la maman, 1996) Смаїна і Жан-Марка Лонгваля. Великі ролі зіграв у фільмах Жана-Жака Зільбермана «Чоловік як жінка» (фр. L'homme est une femme comme les autres, 1998) та у Клода Шаброля в «В епіцентрі брехні» (фр. Au coeur du mensonge, 1999).

У 2000 році Антуан де Кон дебютував як режисер фільмом «Укуси світанку» (фр. Les morsures de l'aube). У 2003 році він поставив фільм, присвячений загадковій смерті Наполеона «Мосьє Н». (фр. Monsieur N.).

Антуан де Кон неодноразово (у 1996—1999, 2008, 2009 та у 2011—2013 роках) був ведучим щорічних церемоній вручення французької національної кінопремії «Сезар»[3] .

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Студійне фото А. де Кона. Studio Harcourt
Актор
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1982 тф Рок Rock Нік Сігнал
1987 кф Вампір і заєць Le vampire et le lapin
1989 ф Розкаяння Pentimento Шарль
1996 ф Два батьки і одна мама Les Deux papas et la maman Жером
1997 ф На щастя! C'est pour la bonne cause! Данієль
1997 ф Гонитва за божеством La divine poursuite Алекс
1998 ф Чоловік як жінка L'homme est une femme comme les autres Симон Ешканазі
1998—2001 с Коротун Рекс Rex the Runt Stinky Basil, озвучування
1998 тф Прекрасний Боб Bob le magnifique Франсуа Морен / Боб Сент-Клар
1999 ф В епіцентрі брехні Au coeur du mensonge Germain-Roland Desmotes
2000 ф Там моя батьківщина Là-bas... mon pays П'єр Нівель
2001—2003 с Нові пригоди Щасливчика Люка Les nouvelles aventures de Lucky Luke Щасливчик Люк, озвучування
2001 мф Велосипедист Le vélo de Ghislain Lambert оповідач, озвучування
2002 ф Бланш Blanche капітан KKK
2003 ф Ключі від машини Les Clefs de bagnole актор, який відмовляється повернутися до Лорен
2004 тф Любителі в'язниці Les amants du bagne журналіст Альбер Лондре
2004—2009 с Каамелотт Kaamelott Дагонет, кавалер
2005 ф Ідеальний друг Un ami parfait Жульєн Россі
2006—2008 с Без обличчя Off Prime
2007 ф Містер Бін на відпочинку Mr. Bean's Holiday Аншорман
2007 тф Знатний, отже винуватий Notable donc coupable Шарль Мілль
2007 ф 48 годин на добу 48 heures par jour Бруно
2008 ф Ти можеш зберігати таємницю? Tu peux garder un secret? Жульєн
2009 ф Божевільна історія любові Симона Ашкеназі La folle histoire d'amour de Simon Eskenazy Симон Ешканазі
2010 ф Муму Mumu полковник
2011 с Коротше Бреф
2012 мф Золушка: Повний вперед! Cendrillon au Far West Принц, озвучування
2016 ф Вони є скрізь Ils sont partout Антуан де Кон
Режисер
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
2000 т/с Сценарії на наркотики Scénarios sur la drogue Так
2001 Укуси світанку Les Morsures de l'aube Так
2003 Мосьє N. Monsieur N. Так
2006 Милі сваряться… Désaccord parfait Так Так
2007-2012 т/с Відбитки Empreintes Так
2008 Колюш, історія одного хлопця Coluche: l'histoire d'un mec Так Так
2012 т/ф Янн Піа, хроніка вбивства Yann Piat, chronique d'un assassinat Так

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Антуана де Кона[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Телевізійна премія 7 d'Or Night
1988 Найкращий ведучий Антуан де Кон Перемога
1991 Перемога
1995 Перемога
Премія «Сезар»
1991 Найкращий актор Чоловік як жінка Номінація
Міжнародний кінофестиваль в Люшоні
2012 Премія глядацьких симпатій Янн Піа, хроніка вбивства Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ James Rampton (17 лютого 1996). Contentious? Moi? - Life & Style. London: The Independent. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 8.01.2017.
  2. ↑ Serena Mackesy (3 травня 1997). Sads, mads and le lad - Arts & Entertainment. London: The Independent. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 8.01.2017.
  3. ↑ Maîtres de Cérémonie (PDF). Académie des César. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 8 січня 2016.
  4. ↑ Нагороди та номінації Антуана де Кона на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антуан де Кон
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антуан_де_Кон&oldid=43145181