Ен-Наджаф — Вікіпедія

Ен-Наджаф النجف
Основні дані
32°01′44″ пн. ш. 44°20′23″ сх. д. / 32.028951° пн. ш. 44.339621° сх. д. / 32.028951; 44.339621
Країна	Ірак
Адмінодиниця	Наджаф
Столиця для	Наджаф (governorate of Iraq)
Населення	911 916[1]
Висота НРМ	60 ± 1 м
Міста-побратими	Кум, Наджафабад, Міннеаполіс
Часовий пояс	UTC+3
GeoNames	98860
Міська влада
Мапа
Ен-Наджаф Ен-Наджаф (Ірак)
Ен-Наджаф у Вікісховищі

Ен-Наджаф^[2], Ен-Неджеф^[3] (араб. النجف‎) — місто в південній частині Іраку, приблизно за 160 км на південь від Багдада, на правому березі річки Євфрат; столиця провінції Наджаф. Населення — 911 916^[1].

Торгово-транспортний центр на шляху у Саудівську Аравію.

За переказами, заснований у 791 халіфом Гарун ар-Рашидом.

Найбільше на півдні Іраку священне місто мусульман-шиїтів, місце їх паломництва до гробниці халіфа і першого імама шиїтів Алі, двоюрідного брата і зятя пророка Мухаммада. Центр шиїтської політичного життя в Іраку. За кількістю мусульманських паломників, які відвідують це місто щороку, поступається лише Мецці та Медіні.

За часів Османської імперії на місто постійно нападали арабські кочові племена, врезультаті були труднощі з водопостачанням, у зв'язку з чим різко падала чисельність постійних жителів. Проблеми з водою були вирішені до початку XIX століття, але до того часу місто вже втратило своє значення як центр паломництва і відновило його лише у другій половині XX століття.

У 1965 у в Неджефі оселився аятола Рухолла Мусаві Хомейні, лідер і керівник іранської антішахської опозиції. У кінці 1978 під тиском іракських властей він був змушений виїхати до Франції, а у 1979 тріумфально повернувся в Іран і очолив нову ісламську державу^[4].

При Саддамі Хусейні релігійна діяльність іракських шиїтів піддавалася обмеженням, враховуючи домінуюче становище представників сунітського напрямки ісламу і близькість шиїтів за своїми релігійними віруваннями до сусіднього Ірану.

У 1991, під час Війни в Перській затоці, тут спалахнуло масове повстання, жорстоко придушене іракською армією. Місту було завдано значних руйнувань, але воно було відновлене. Проте жителі Ен-Наджафа зберегли неприязне ставлення до Саддама Хусейна.

У лютому 1999 убитий духовний лідер Ен-Наджафа Мохаммед Садек ас-Садр і двоє його синів. У вбивствах звинуватили режим Саддама Хусейна. Справу батька продовжив його син, молодий радикальний лідер Муктада аль-Садр.

Під час американського вторгнення в 2003 місто був оточений наступаючими військами, 26-27 березня під містом стався найзапекліший бій з початку вторгнення, але не піддавався штурму з побоювання політичних наслідків і здався без бою днів через десять, майже одночасно з падінням Багдад а.

У Багдаді існує район (так званий «Садр-сіті», іменований так на честь Садек ас-Садра), населений приблизно 2 мільйонами шиїтів, які вважають себе автономними від центральної влади і виконують розпорядження Муктади ас-Садра, що надходять з Ен-Наджафа.

Ен-Наджаф став оплотом шиїтських повстанців, очолюваних Муктадою аль-Садром. Збройні загони, якими він керує, іменують себе «Армією Махді» (у шиїтів Магді — це месія, рятівник, так званий «прихований» імам, який, за переказами, безслідно зник в дитячому віці, але з'явиться перед «кінцем світу» і відновить на землі справедливість).

У квітні-травні 2004 року «Армія Махді» розгорнула добре скоординоване повстання по всьому центральному і південному Іраку у спробі встановити контроль над країною до планованої на 30 червня передачі влади новому іракському уряду. Повстання завершилося перемир'ям з американськими окупаційними властями. Муктада ас-Садр підвищив свій авторитет і закріпився в Ен-Наджафі, який увійшов в зону відповідальності польського контингенту багатонаціональних сил.

У серпні 2004 місто знову стало ареною боїв (див. Битва при Ен-Наджафі (2004)).

• 1965—164 558^[1]
• 1987—309 010^[1]
• ???? — 560 000 осіб^[5]
• 2012—911 916^[1]

Головний архітектурний пам'ятник міста — мавзолей-мечеть імама Алі.

Серед предметів, що зберігаються у мавзолеї імама Алі — 550 манускриптів Корану, у тому числі примірник, написаний, рукою самого Імама. Крім того, там зберігаються також 420 ювелірних прикрас — корони, намиста та інші вироби із золота, інкрустовані дорогоцінним камінням, 214 золотих підсвічників і кадильниць, рідкісна колекція з 325 килимів.

Недалеко від мавзолею імама Алі розташована так звана Долина миру (Ваді ас-Салам) — гігантський шиїтський цвинтар, куди звозять для захоронення покійних не тільки з усього Іраку, а й з інших країн, де поширений шиїзм. Для шиїтів вважається почесним бути похованим поряд з імамом Алі ібн Абу Талібом, в очікуванні Судного дня. Тут же знаходяться могили декількох інших ісламських пророків. Є найбільшим цвинтарем у світі.

Протягом багатьох століть навколо святині було зведено безліч лікарень, шкіл, бібліотек, суфійських монастирів, що перетворило місто у центр шиїтської теології. У роки правління Саддама Хусейна багато з них були сильно пошкоджені, коли прямо через центр Долини світу було прокладено шосе.

В поселенні народився:

• Вафаа Білал (* 1966) — американський художник іракського походження.

• Книга: Густерін П. В.: Міста Арабського Сходу, 2007

• Карты и спутниковые фотоснимки Ен-Наджафа [Архівовано 22 червня 2012 у Wayback Machine.]