Апокаліпто — Вікіпедія

Апокаліпто
Apocalypto
Жанр	трилер, драма, пригоди
Режисер	Мел Гібсон
Продюсер	Мел Гібсон Брюс Девей
Сценарист	Мел Гібсон Фархард Сафініа
У головних ролях	Руді Янблад Далія Ернандез
Оператор	Дін Семлер
Композитор	Джеймс Горнер
Кінокомпанія	Touchstone Pictures Icon Productions
Дистриб'ютор	Сінергія (Україна)
Тривалість	138 хв.
Мова	Мая
Країна	США
Рік	2006
Дата виходу	14 грудня 2006 (Україна)
Кошторис	$40 млн.
Касові збори	120 673 227 $[1]
IMDb	ID 0472043
Апокаліпто у Вікіцитатах

«Апокаліпто» в українському прокаті мала назву Апокаліпсис (англ. Apocalypto від грець. αποκαλύπτω - розкривати, виявляти) — стрічка Мела Гібсона, яка вийшла 2006 року. За епіграф до картини взята цитата Віла Дюранта: «Велика цивілізація не може бути завойованою допоки не зруйнує сама себе з середини».

В Україні стрічка не виходила в прокат з українським дубляжем. В українському кінопрокаті стрічка йшла виключно з російським дубляжем, оскільки український дистриб'ютор стрічки Сінергія не захотів витрачати гроші на український дубляж.^[2]

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2019)

На невелике поселення, розташоване в джунглях, де живе плем'я молодого Лапи Ягуара, нападають вороги. Лапа Ягуара встигає заховати свою вагітну дружину Седмицю та малорічного сина Черепашку, спустивши їх на мотузці в глибоку яму. Загарбники-людолови розграбовують та знищують поселення й захоплюють у полон тих дорослих, які лишилися живими (дітей, що лишилися живими, вони просто кидають напризволяще). На зворотньому шляху до головного міста ацтеків вони зустрічають хвору на віспу дівчинку, котра через вороже до неї ставлення, передрікає їм смерть в недалекому майбутньому та загибель їхнього світу. Бранців приводять до міста ацтеків, де жінок продають у рабство, а чоловіків обмазавши кольоровою глиною та вапном, приносять у жертву кровожерливому богу Кукулькану.

На піраміді, навколо якої зібралася юрба міських мешканців, жерці розтинають чоловікам живіт, виймаючи ще живе серце, а потім відрубують голову та скидають її вниз східцями піраміди. Так само чинять і з тілом. Внизу спеціально навчені слуги ловлять голови хватками із сіток. Коли наступає черга Лапи Ягуара, то розпочинається кульмінаційна фаза сонячного затемнення, що приводить натовп у стан тривоги. Жерці та володарі, знаючи природу явища, повідомляють містянам, що Кукулькан цілком задоволений жертвами, і що Сонце скоро повернеться. За кілька хвилин Сонце дійсно повертається, а натовп приходить у релігійний екстаз. Верховний жрець дозволяє ватажкові загарбників-людоловів, Вовку Зеро позбутися решти полонених.

Полонених, що лишилися в живих, приводять на арену Амфітеатру, на дальньому кінці якої розкинулося поле із сухими стеблами кукурудзи, що за ними розташована канава із гниючими тілами жертв, а далі — джунглі. Загарбники-людолови відпускають полонених парами, пропонуючи їм бігти полем у хащі на «волю», проте стріляють у них із луків, кидають дротики та списи. Лапа Ягуара зумів лишитися живим під час бігу через поле, проте дістав важке поранення в живіт стрілою вийнявши гострий кінець якої, він завдає смертельної рани Відрізаній Скелі (сину Вовка Зеро). Далі за ним розпочинається гонитва. У зелених хащах один за одним гинуть загарбники-людолови, у тому числі й сам Вовк Зеро від примітивної пастки на дикого кабана, відповідно до пророцтва,  яке зробила хвора на проказу дівчинка.

Лапу Ягуара наздоганяють на березі моря двоє загарбників, що залишились в живих (на початку їх був цілий загін!). Проте в морі вони бачать каравели конкістадорів та шлюпки з озброєними воїнами та місіонерами. Здивовані рейдери забувають про Лапу Ягуара і він повертається у своє поселення, де звільнює з ями свою дружину Седмицю з двома дітьми. Разом із ними він розпочинає «нове життя», поза старою цивілізацією, що відходить, і новою цивілізацією, що приходить.

• Автори сценарію: Мел Гібсон, Сафініа Фарад
• Режисер: Мел Гібсон
• Оператор: Дін Семлер
• Художник-постановник:
• Композитор: Джеймс Хорнер
• Звукорежисер:
• Монтаж:

• Художник-гример:
• Продюсери: Вікі Крістіансон, Брюс Девей, Нед Дауд, Мел Гібсон, Фарад Сафініа

Ця стаття може містити оригінальне дослідження. Будь ласка, удоскональте її, перевіривши сумнівні твердження й додавши посилання на джерела. Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені.

Головні події стрічки розвиваються вдень, коли відбувається Сонячне затемнення. У цей момент Місяць перебуває у фазі молодика. Далі, вночі, що по сюжету складає не більше доби, герої стрічки спостерігають повний місяць. Насправді, щоб переміститися на протилежну точку своєї обіжниці, Місяцю знадобиться 14 діб, час незбагнений, оскільки дружина Лапи Ягуара — Седмиця, та їхній син — Черепашка, що біжить, просто вмерли б у ямі. Правда Седмиця вбила мавпу, що випадково впала в яму, до того ж періодично йшов дощ (тож води було вдосталь). А враховуючи те, що у воді вона самостійно народила другу дитину, то вона б могла дати раду собі та своєму сину в крайньому випадку і протягом двох тижнів. Себто ляп — незначний.

Серйозніша алогічність — у пораненнях Лапи Ягуара двома стрілами, одна в праву строну живота, а друга в ліве плече. Останній тільки припинив кровотечу за допомогою прикладання пережованої кори дерева, проте не внутрішні органи… З аналогічною раною в плече, наприклад, Жанна д'Арк змогла виконувати тільки роль «символу Командора», проте сама активної участі у військових діях вже не брала. Тобто, з подібними ранами Лапа Ягуара просто не зміг би не тільки подолати відстань у кількадесят кілометрів гористою місцевістю з ріками та болотами, а тим паче випередити здорових та натренованих загарбників-людоловів, що жадали помсти.

• Оскар (2007 рік):
  • Найкращий звук
  • Найкращий монтаж звуку
  • Найкращий грим
• Золотий глобус (2007 рік):
  • Найкращий фільм на іноземній мові
• BAFTA (2007)
  • Найкращий фільм на іноземній мові

Показано ліс по методиці Тарковського, основна характеристика якої — невизначеність, що викликає почуття неспокою…
Чужий: Наші землі розорені.
Ми шукаємо «нове життя»…

Тверде Небо: Нікому не кажіть про те, що бачили в лісі.
Чим ти занепокоєний, сину?
Ті люди в лісі… Що ти бачив у них?
Лапа Ягуара: Я не розумію.
Тверде Небо: Страх.
Вони несуть його в собі як заразу.
Ти бачив?
Страх — це хвороба.
Він заповзає в душу кожного, хто підхопить його.
Він уже збентежив твій спокій.
Я не для того ростив тебе, щоб ти жив у страсі.
Вирви його зі свого серця.
Не принось його з собою в поселення.
З першими променями сонця ми зберемося зі старшинами…
…на святому горбі наших батьків.

Та не зібрались, оскільки вранці прийшли «цербери-людолови» (в фільмі — рейдери).

Цербер тричі штовхає палицею в груди «шолудиве» індіанське дівча, хворе якоюсь заразною хворобою (віспа). У відповідь вона мовить:
«Ти мене боїшся. Правильно, бійся.
Всі бійтеся, хто нечистий.
Хочете знати, як ви помрете?
Грядуть заповітні часи.
Бережіться полудневої тьми.
Бережіться того, хто приведе Ягуара.
Зріть, як возродиться він із грязі та землі.
Бо той, до кого він приведе вас, загасить небо…
…і знищить землю.
Знищить вас.
І загубить ваш світ.
Він із нами зараз.
День стане ніччю.
І людина-ягуар приведе вас до загибелі».

• Апокаліпто на сайті IMDb (англ.)