Аратинга кубинський — Вікіпедія

Аратинга кубинський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Рід: Psittacara
Вид: Аратинга кубинський
Psittacara euops
(Wagler, 1832)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Sittace euops Wagler, 1832
Aratinga euops (Wagler, 1832)
Посилання
Вікісховище: Psittacara euops
Віківиди: Psittacara euops
МСОП: 22685690
NCBI: 867387

Арати́нга кубинський[3] (Psittacara euops) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[4]. Ендемік Куби[5].

Кубинські аратинги

Довжина птаха становить 26 см, вага 78-96 г. Хвіст довгий, загострений. Забарвлення переважно зелене, нижня частина тіла жовтувато-зелена з оливковим відтінком. Плечі червоні, на голові, шиї і грудях є червоні плямки. Райдужки жовті, навколо очей кільця голої білої шкіри. Лапи сірувато-коричневі[6].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Кубинські аратинги є ендеміками Куби. Раніше вони мешкали також на Ісла-де-ла-Хувентуд, однак вимерли. Кубинські аратинги живуть в сухих тропічних лісах, на узліссях, в пальмових гаях Copernicia і Thrinax та в саванах. Зустрічаються зграями до кількох сотень птахів, на висоті до 1100 м над рівнем моря. іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться плодами, насінням і бруньками. Сезон розмноження триває з травня по липень. Гніздяться в дуплах пальм і термітниках, іноді в покинутих дуплах кубинських дятлів. В кладці від 2 до 5 яєць. Інкубаційний період триває 22-23 дні, пташенята покидають гніздо через 45-50 днів після вилуплення.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція кубинських аратинг становить від 1500 до 7000 дорослих птахів. Вони раніше були одними з найбільш поширених ендемічних птахів Куби, однак наразі є доволі рідкісними. Кубинським аратингам загрожує знищення природного середовища і вилов з метою продажу на пташиних ринках.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Psittacara euops: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 вересня 2022
  2. Monographia Psittacorum, von Herrn Dr. Johann Wagler, ausserord. Prof. an der Universität, und Mitglied der Akademie der Wissenschaften zu München. „Abhandlungen der Mathematisch-Physikalischen Klasse der Königlich Bayerischen Akademie der Wissenschaften”. 1, s. 638, 1832. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 вересня 2022.
  5. Mike Parr, Tony Juniper: Parrots: A Guide to Parrots of the World. A&C Black, 2010, ss. 444–445. ISBN 1408135752. 
  6. Cuban Conure (Psittacara euops). Parrot Encyclopedia. World Parrot Trust. Процитовано 19 жовтня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]