Арналдо Сезар Коельйо — Вікіпедія
Арналдо Сезар Коельйо | |
---|---|
Народився | 15 січня 1943 (81 рік) Ріо-де-Жанейро, Бразилія |
Країна | Бразилія |
Діяльність | футболіст, футбольний суддя |
Знання мов | португальська |
Роки активності | 1965 — тепер. час |
Арналдо Давід Сезар Коельйо (порт. Arnaldo David Cézar Coelho, нар. 15 січня 1943, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футбольний арбітр. Він був першим неєвропейцем, який отримав честь судити фінал чемпіонату світу з футболу, обслуживши у фінал 1982 року між Італією та Західною Німеччиною[1]. Також він залишається арбітром, який найбільше відсудив матчів чемпіонату Бразилії — 291 гру.
Суддівська кар'єра Коельйо розпочалася у пляжному футболі[2]; у 1965 році перейшов у великий футбол і незабаром у 1968 році був включений до міжнародного списку ФІФА[2]. Він був серед арбітрів двох поспіль чемпіонатів світу 1978 і 1982 років, де відпрацював у семи матчах, в тому числі у трьох — як головний арбітр, в тому числі і у фіналі 1982 року. Також працював на двох олімпійських іграх (Монреаль-76 та Сеу -88).
Після закінчення суддівської кар'єри він став коментатором футбольного телебачення Rede Globo[2]. Наприкінці трансляції фіналу чемпіонату світу 2018 року між Францією та Хорватією, виграного Францією, він оголосив про завершення кар'єри на Реде Глобо, заявивши, що присвятить себе сім'ї та своєму бізнесу[3][4].
У березні 2010 року репортер газети Daily Mail та арбітр у відставці Грем Полл назвав Коельйо як одного з найкращих арбітрів, посилаючись на його чудові результати на ЧС-1978 і 1982 роках.[5]
Судив на таких великих турнірах[6]:
- Кубок Америки 1975 (1 матч)
- Олімпійські ігри 1976 (1 матч)
- Молодіжний чемпіонат світу 1977 (1 матч)
- Чемпіонат світу 1978 (1 матч)
- Кубок Америки 1979 (додатковий фінал)
- Молодіжний чемпіонат світу 1981 (2 матчі, включаючи фінал)
- Чемпіонат світу 1982 (2 матчі, включаючи фінал)
- Кубок Америки 1983 (2 матчі)
- Юнацький чемпіонат світу 1985 (3 матчі)
- Молодіжний чемпіонат світу 1987 (2 матчі)
- Кубок Лібертадорес 1988 (другий фінал)
- Олімпійські ігри 1988 (1 матч)
- Кубок Америки 1989 (4 матчі)
Брат Арналдо — Роналдо Сезар Коельйо, представник і засновник Соціал-демократичної партії Бразилії (ПСДБ). Мати має єврейське походження.
У 2002 році Арналдо випустив книгу «A Regra é Clara», збираючи історії та цікавинки, які відбулись за більш ніж 20-річну кар'єру судді.
- ↑ apitonacional.com.br/ [Архівовано 18 січня 2020 у Wayback Machine.] Arnaldo foi o primeiro árbitro não-europeu a apitar uma decisão, a partida final da Copa do Mundo de 1982
- ↑ а б в Palestrativa | Arnaldo Cezar Coelho
- ↑ Pode isso, Arnaldo? Pode!. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ Arnaldo Cezar Coelho se aposenta, mas segue na Globo até dezembro. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ Graham Poll (5 березня 2010). THE LIST: Graham Poll's top 50 football referees - Nos 10-1. The Daily Mail. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 грудня 2010.
But what about the men - and women (as Amy Rayner recently showed) - in the black who have made the right judgment calls in the big matches, when it matters? 10 Arnaldo Cezar Coelho Brazil (1978 World Cup, 1982 World Cup final)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 19 березня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Arnaldo Coelho. World Referee. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2012-2-3.
- Arnaldo Coelho. footballzz.com. Процитовано 2012-2-3.
- Arnaldo Coelho. weltfussball.de. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 2012-2-3.
- Arnaldo Coelho. scoreshelf.com. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 2016-8-18.