Артем Чех — Вікіпедія

Артем Чех
Артем Чех у 2021 році
Ім'я при народженні	Артем Олександрович Чередник
Народився	13 червня 1985(1985-06-13) (39 років) Черкаси, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник
Сфера роботи	література[1]
Alma mater	НАКККіМ
Мова творів	українська
Роки активності	2004 — наш час
Учасник	Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Артем Чех у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

|Ukrcenter= |Примітки=

Арте́м Чех (справжнє ім'я — Артем Олександрович Чередник^[2], * 13 червня 1985, Черкаси) — український письменник, військовослужбовець Збройних сил України.

Народився 13 червня 1985 року в Черкасах^[3][4]. З 2002 року мешкав у Києві. З грудня 2008 року — у с. Мрин Чернігівської області. З 2012 — знову у Києві. За освітою соціолог та за фахом не працював. Має досвід роботи актором Черкаського драматичного театру, охоронцем, продавцем, промоутером, журналістом, копірайтером, художником-моделмейкером і старшим стрільцем та навідником БТР у лавах Збройних Сил України.

2007 року став переможцем другого конкурсу від видавництва «Фоліо» «Міський молодіжний роман».

Окремі твори Артема Чеха були перекладені німецькою, англійською, польською, чеською, російською мовами та видані у зарубіжних періодичних виданнях та альманахах. Серед головних складових його творів: сюрреалізм, гротеск, філософія, літературні експерименти і автобіографічність.

Дружина — Ірина Цілик. Син — Андрій (2010).

З травня 2015 по липень 2016 — солдат Збройних Сил України. 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, повернувся до лав ЗСУ.

• Цього ви не знайдете в Яндексі (Харків, «Фоліо», вересень 2007)
• Киня (Київ, «Факт» (серія «Поза фокусом»), вересень 2007)
• Анатомічний Атлас. Важко бути жабою (Харків, «Фоліо», квітень 2008)
• Пластик (Харків, «Фоліо», травень 2008)
• Doc 1 (Харків, «Фоліо», квітень 2009)
• Сині двері зліва (Харків, «Фоліо», 2009)
• Письменники про футбол (Харків: «Клуб сімейного дозвілля», 2011) (у співавторстві)
• Рожеві сиропи (Харків, «Фоліо», 2012)
• Awesome Ukraine (співавторство з Іриною Цілик) (Київ, «Основи», 2012)
• Історія мотоспорту в Україні (Київ, «Основи», 2012)
• 94 дні. Євромайдан очима ТСН (Київ, «Основи», 2014) (у співавторстві)
• Війна очима ТСН (Київ, «Основи», 2015) (головний редактор)
• Точка нуль (Харків, «Vivat», 2017)
• Район «Д» (Чернівці, «Meridian Czernowitz», 2019)
• На великій землі (Київ, «Видавництво», 2021)
• Хто ти такий? (Чернівці, «Meridian Czernowitz», 2021)
• Пісня відкритого шляху (Чернівці, «Meridian Czernowitz», 2024)

• У 2007 році з книжкою «Цього ви не знайдете в Яндексі» став переможцем всеукраїнського конкурсу «Міській молодіжний роман».^{[джерело?]}
• Премія ЛітАкцент року 2017 року в категорії «есеїстика» за книжку «Точка нуль».^{[джерело?]}
• Лауреат премії Воїн Світла 2018 року за книжку «Точка нуль».^{[джерело?]}
• Лауреат Літературної премії Гоголя 2018 року за книжку «Точка нуль»^[5].
• У жовтні 2019 отримав спецвідзнаку Черкаського книжкового фестивалю за книгу «Район „Д“»^[6].
• У листопаді 2019 став лауреатом Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського^[7].
• Фіналіст премії Ришарда Капусцінського за літературний репортаж 2019 за книжку «Точка нуль».^{[джерело?]}
• Премія Книга року BBC-2021 за роман «Хто ти такий?» (Meridian Czernowitz)^[8].

• У 2021 році оповідання «У нашу річницю десь на Донбасі» зі збірки «Точка нуль» ввійшла до списку найкращих 30 оповідань незалежної України за версією Радіо NV.^{[джерело?]}

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Артем Чех

• ^[1]Артем Чех. Біографічна довідка [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
• Артем Чех: «Люди потребують тих, хто казатиме метафорами про головне» [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Артем Чех: Бути письменником в армії — це те саме, що бути трактористом в армії [Архівовано 6 серпня 2015 у Wayback Machine.]
• Артем Чех. Точка нуль
• Не злі, але агресивні: як дорослішають персонажі нового роману Артема Чеха // Читомо [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.]

• Літакцент. Чех і Черкаси: історія однієї любові [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Дивитися на ворога: воєнна проза Артема Чеха [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Завен Баблоян. «Точка нуль» Чеха: книжка, що розвертає обличчям до нас самих [Архівовано 8 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Лівий берег. Перебування на нулі [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Не злі, але агресивні: як дорослішають персонажі нового роману Артема Чеха. chytomo.com (укр.). 28 листопада 2021. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.