Артишок — Вікіпедія

Артишок
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Carduoideae
Триба: Cynareae
Рід: Артишок (Cynara)
L., 1753
Вікісховище: Cynara
Плантація садового артишоку

Артишо́к (лат. Cynara) — рід рослин родини айстрові, що налічує понад 10 видів. Один з них — артишок садовий — належить до городини, поширеної головним чином у Середземномор'ї. Якщо назва «артишок» використовується окремо, і у більшості випадків вона посилається саме на цей вид. Слово «артишок» взяте з арабської мови: ارضي شوكي (арді шаукі) або ارضي شوك (арді шаук) і буквально перекладається як «вирваний із землі». Справжні артишоки не слід плутати з «єрусалимським артишоком» — під цією назвою в англомовній літературі описують топінамбур.

  • Садовий артишок (Cynara cardunculus subsp. scolymus (L.), англ. Globe artichoke), також відомий як посівний, або колючий артишок. В їжу використовується м'ясисте квітколоже суцвіття. Це — дворічна овочева рослина родини Айстрові. Поширений в багатьох країнах Середземномор'я. Вирощувався арабами до нашої ери. На узбережжі Чорного моря зимує без захисту. На решті територій України необхідно вкривати, оскільки періодично спостерігаються морози з низькими температурами мінус 19°С і без снігу. Вирощують Артишок через розсаду. В їжу використовують недостиглі м'ясисті суцвіття, багаті на вітаміни А, В і С. Урожайність від 5 до 25 т/га.

Їх використовують в їжу вареними, тушкованими, печеними на грилі, вживають маринованими, консервують для подальшого використання.

Артишок консервований

Також слово «артишок» використовується для:

  • Проєкт «Артишок» (Project ARTICHOKE), операція ЦРУ.
  • «The Artichokes» (Артишоки) — поп-група із Південної Кароліни (США).
  1. Cynara algarbiensis Coss. ex Mariz
  2. Cynara auranitica Post
  3. Cynara baetica (Spreng.) Pau
  4. Cynara cardunculus L.
  5. Cynara cornigera Lindl.
  6. Cynara cyrenaica Maire & Weiller
  7. Cynara humilis L.
  8. Cynara makrisii Hand & Hadjik.
  9. Cynara syriaca Boiss.
  10. Cynara tournefortii Boiss. & Reut.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]