Архієрей — Вікіпедія

Архієре́й, архиєрей (від дав.-гр. ἀρχι- «старший», «головний» та дав.-гр. ἱερεύς «жрець»; грецька приставка «архі-» до слова ієрей служить для позначення вищих посад у церковній ієрархії, наприклад: архіпапа, архієпископ, архідиякон, архімандрит тощо. Цебто дав.-гр. ἀρχιερεύς — це «верховний жрець», «первосвященник»):

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Л. Н. Митрохин (д-р філософських наук) др. (загальна редакція). «Христианство» (словарь), изд. «Республика», г. Москва, 1994 г., стр. 37 (рос.)
  • О. С. Мельничук (академік АН УРС, редактор). «Словник іншомовних слів». — Київ, 1985 р., c. 84
  • Василь Яременко, Оксана Сліпушко (укладачі). «Тлумачний словник української мови». — Київ: Аконіт, 2000 р. ISBN 966-7173-02-X, том 1 (А-Є), с. 58.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Шаблон:Православний клір