Ізраїль Аспер — Вікіпедія

Ізраїль Аспер
Народився11 серпня 1932(1932-08-11)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Міннедоса, Манітоба, Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер7 жовтня 2003(2003-10-07)[1] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вінніпег, Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьадвокат, політик, бізнесмен Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Манітоби і Kelvin High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаmember of the Legislative Assembly of Manitobad Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяManitoba Liberal Partyd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиDavid Asperd і Leonard Asperd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
офіцер ордена Канади

Ізраї́ль А́спер (*11 серпня 1932, Міннедоса, Манітоба, Канада—†7 жовтня 2003, Канада) — Мас-медіа магнат. Засновник трансконтинентальних телемереж (також власник всеканадської телемережі Канади, 11 крупних щоденних газет).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився як син музикантів у сім'ї вихідців-євреїв з України. Завершивши у 1957 студії права бакалавратом у Манітобському університеті, заснував адвокатську фірму «Аспер, Фрідман і К°». Одержав публічне признання у 1970 за книгу «Айсберг Бенсона, або Критичний аналіз білої книги про податкову реформу в Канаді» (англ. The Benson Iceberg: A critical analysis of the White Paper on Tax Reform in Canada).

Глобальна інформаційна імперія І. Аспера охоплює не лише Канаду, але й Австралію, Нову Зеландію, Ірландію; контролював і значну частину ЗМІ Великої Британії та США.

І. Аспер потрапив до Залу слави Канади, нагороджений Золотою стрічкою Канадської асоціації теле- й радіомовлення за високу якість мовлення, ювілейною медаллю Манітобського університету «За видатні успіхи впродовж 25 років після випуску».

Література

[ред. | ред. код]
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в Encyclopædia Britannica