Атрезія — Вікіпедія

Атрезія (грец. άτρητος, лат. atretos — «без відкриття») — термін, що використовується для позначення вродженої або набутої оклюзії або відсутність продовження порожнистих органів або природних отворів тіла. Атрезія розвивається здебільшого у місцях складних процесів формування анатомічних трубок, отворів, проток (анус, дванадцятипала кишка поблизу фатерова соска, аорта, Боталова протока, тощо).

До часто уражених органів належать:

• Слухові ходи;
• Кишечник (кишкова атрезія: анальна атрезія, дуоденальна атрезія, пілорична атрезія);
• Стравохід (атрезія стравоходу);
• Жовчні протоки (атрезія жовчовивідних шляхів);
• Піхва;
• Уретра;
• Серцеві клапани;
• Кровоносні судини;
• Хоани (дорсальне відкриття порожнини носа в носоглотку);
• Фолікулярна атрезія — атрофія або регресія фолікулів на будь-якій стадії життя жінки. Такі фолікули не здатні до овуляції. Атрезія фолікулів частіше всього виникає в певний період життя (фетальний, постнатальний, початок менархе).

Оскільки оклюзія порожнистого органу, безумовно, впливає на функцію, то в більшості випадків виникає серйозна клінічна картина, яка також може призвести до смерті.

• Аплазія
• Гіпоплазія
• Гіперплазія

• Ахтемійчук Ю. Т., Макар Б. Г., Олійник І. Ю., Антонюк О. П. Атрезія відхідника та прямої кишки // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. — 2010. — № 10. — Т. 1. — С. 107—110.
• Антонюк О. П. Анатомічна атрезія — закономірний етап розвитку травної системи людини // Клінічна та експериментальна патологія. — 2016. — Т. 15. — № 2 (56). — Ч. 2. — С. 7—12.
• Шахов К. В., Наконечний А. Й., Гоменюк І. С., Шеремета О. Е. Атрезія сигмоподібної кишки (клінічний випадок та огляд літератури) // Paediatricsurgery. — 2017. — № 3 (56). — Р. 16—18.