Карел Ауер — Вікіпедія

Ка́рел А́уер (чеськ. Karel Auer, нім. Karl Auer, пол. Karol Auer; 1818 — 1859) — літограф і графік чеського походження. Понад 20 років працював у Львові і Галичині.

Народився у 1818 році. За походженням чех. Закінчив Віденський університет. У 1830-х роках приїхав працювати до Львова на запрошення власника друкарні Пілера. Працював у літографічному закладі при друкарні відомих львівських видавців Йозефа і Петра Пілерів. Співробітничав у львівському журналі «Вісник мод паризьких», який виходив у 1840–1848 роках. Помер у 1859 році.

Перші відомі літографічні роботи художника у Львові датовані 1837 роком. Виконав літографії для альбому 1837–1838 років «Галичина на о́бразах, або галерея літографічних краєвидів, околиць та найкращих пам'ятників у Галичині, з описами картин польською та німецькою мовами» (Galicja w obrazach, czyli galerja lit. widoków, okolic i najznakomitszych zabytków w Galicji, z opisaniem obrazów w jezyku polskim i niemieckim) (48 гравюр)^[2].

Від початку 1840-х років сторінки «Львів'янина» прикрасили виконані художником літографічні портрети Болеслава Хороброго та Адама Чайковського, а в друкарні Петра Пілера вийшли портрети Казимира Ягеллончика, графа Олександра Фредра, митрополита Атанасія Шептицького, генерала Дверницького та інших достойних громадян Австро-Угорської імперії (Теофіла Ленартовича, Вацлава Залеського, Мелетія Гриневецького, Михайла Куземського).

Там же, у Пілера, побачили світ і Ауерові види львівської Ратуші, монастиря і костела бенедиктинок, львівської стрільниці — садиби львівського Стрілецького братства, ярмарку під Собором Святого Юра, Піскової гори з рештками Високого Замку, змальовані автором з вежі ратуші, та інших високих споруд міста.

Наприкінці першої половини XIX століття зробив добірку літографій із виглядами галицьких сіл і містечок для альбому «Збірка найпрекрасніших околиць в Галичині». Оформив грамоту Старопігійського інституту.

Автор низки літографій. Серед них:

• «Вид Бережан»;
• «Вид Риманова»;
• «Вид ринку у Жовкві»;
• «Новий ринок у Бродах»;
• «Вид міста Львова з півночі».

Серед львівських літографій:

• датовані 1837 роком — «Артилерійські казарми у Львові», «Львівська ратуша», «Стара ратуша», «Шведи у Львівській ратуші»;
• датовані 1839 роком — «Каплиця боїмів» і «Катедральний собор»;
• датовані 1840 роком — «Готель „Англійський“ у Львові», «Погулянка», «Стрільбище»,
• датовані 1846—1847 роками — «Бібліотека Оссолінських», «Площа Фердинанда», «Ярмарок біля собору Юра», «Театральний будинок у Львові».

• 
  «Жовква. Ринкова площа»
• 
  «Палац Страхоцького. Мостиська»
• 
  «Сторонибаби», 1837
• 
  «Комплекс монастиря та костелу Бернардинів»
• 
  «Ярмарок біля Собору Юра у Львові»
• 
  «Львівська ратуша», 1836

• Ауер Кароль // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Ауер Кароль // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 33 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Ауер Карел // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 117. — ISBN 5-88500-27-1;
• Ауер Кароль // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 29 . — ISBN 5-88500-071-9.;
• Кріль М. Ауер (Auer) Карел // Чехи в Галичині: Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. — Львів : Центр Європи, 1998. — С. 8—9. — ISBN 966-7022-20X;
• Ars longa, vita brevis! // City Life. — 2005. — № 4(11). — Травень;
• Енциклопедія Львова, т. 1 (за редакцією А. Козицького та І. Підкови). — Львів : Літопис, 2007. — 656 с. — ISBN 966-7007-67-1, ISBN 966-7007-68-8 (Т. 1).

• Наталія Космолінська. Свідки [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Міжнародний туризм
• Павло Лопата. Твори мистецтва, присвячені Львову [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Lost Paradise in old lithographs [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]