Афанасіївський символ віри — Вікіпедія

Афанасіївський символ віри (лат. Symbolum Quicumque) — стародавній християнський символ віри, який традиційно приписується св. Афанасію Александрійському, котрий жив у IV столітті. Проте більшість істориків думає, що його складено з початком V століття, — до того ж латиною, а не грецькою мовою. Серед імовірних авторів цього символу віри находяться св. Амвросій Медіоланський, св. Августин, св. Вінсент Лерінський.

Символ містить спростування численних єресей перших століть християнства, головним чином аріанства й несторіанства. У текст символу входить філіокве, що доводить його появу в Західній церкві вже в V столітті.

Текст афанасіївського символу віри використовується в богослужінні Римо-католицької церкви у складі Літургії годин; його також використовуютьють у богослужіннях англікани. У православній церкві афанасіївський символ віри не застосовують.

Кожен, хто бажає спастися, повинен над усе дотримуватися правдивої, загальної християнської віри. Той, хто не зберігає її в цілості та чистоті, безсумнівно є приречений на вічні муки. Правдива ж християнська віра є така: Ми поклоняємось єдиному Богові в трьох особах та трьом особам у єдиному Божестві, ми не змішуємо іпостасі та не поділяємо на частини Божественну сутність. Бо одна іпостась Отця. Інша — Сина, ще інша — Духа Святого, але Отець, і Син, і Святий Дух є одне Божество: слава Його одна, велич Його одна та вічна. Який Отець, такий і Син, такий і Дух Святий: нестворений Отець, нестворений Син, нестворений Дух Святий. Неосяжний Отець, неосяжний Син, неосяжний Дух Святий. Вічний Отець, вічний Син, вічний Дух Святий. Але немає трьох вічних, а тільки один вічний. Так само й немає трьох нестворених, трьох неосяжних, але є тільки один нестворений та один неосяжний. Так само всемогутній Отець, всемогутній Син, всемогутній Дух Святий. Однак не існує трьох всемогутніх, але тільки один всемогутній. Так само Отець є Бог, Син є Бог, Дух Святий є Бог. Однак не існує трьох Богів, а один Бог. Так само Отець є Господь, Син є Господь, Дух Святий є Господь. Однак не існує трьох Господів, а один Господь. Бо так само, як християнська правда вимагає від нас визнавати кожну іпостась окремо за Бога та Господа, так само і вселенська християнська віра забороняє нам говорити про трьох Богів або Господів. Ніхто Отця не створив, ніхто Його не зробив з нічого, ніхто Його не народив. Син тільки від Отця, незроблений, не створений, але народжений. Дух Святий від Отця та Сина не зроблений, не створений, і не народжений, але ісходить[1]. Отже, є один Отець, а не три Отці, один Син, а не три Сини, один Дух Святий, а не три Духи Святих. І серед цих трьох осіб ніхто не є першим чи останнім, ніхто не є більшим а чи меншим від іншого, а всі три іпостасі між собою однаково вічні та рівні: отже, слід поклонятися як цим трьом в одному Божестві, так і Богові в цих трьох особах. Отже тому, хто бажає спасіння належить так думати про три особи в Богові. Але для вічного спасіння ще належить твердо вірити у втілення Господа нашого Ісуса Христа. Таким чином, правдива віра полягає в тому, що ми віруємо та сповідуємо те, що Господь наш Ісус Христос, Син Божий є Бог, і є людина. Він Бог, перед усіма віками від єства Отця народжений, людина народжена від єства матері, досконалий Бог і досконала людина, яка має наділену розумом душу та людське тіло, що існують разом; з боку Бога — Він рівний з Отцем, з боку людини — Він менший від Отця. Хоча Він є Богом, і людиною, немає, однак, двох Христів, а є один. Він є один не через те, що Боже перетворилося в людське, а через те, що Бог стався людиною. Він цілком один: однак не через те, що обидва єства змішалися, а через те, що вони складають одну особу. Бо так само, як і душа, яка наділена розумом, і тіло складають одну людину, так і Бог, і людина є один Христос, Який страждав заради нашого спасіння, зійшов до пекла, воскрес із мертвих третього дня, вознісся на небеса і сидить праворуч Бога Отця, Бога всемогутнього, звідки Він прийде судити живих і мертвих, Після того, як Він прийде, усі люди мають тілесно постати з мертвих, щоб дати звіт у вчинках своїх: ті, хто робив добре, увійдуть до життя вічного, а ті, хто чинив зло — у вогонь вічний. Це є правдивою, вселенською християнською вірою. Хто чесно і твердо не вірує в це, той спастися не може.

• Quicumque vult [Архівовано 6 квітня 2007 у Wayback Machine.] латиною і англійською
• Роберт Х. Крюгер. Походження термінології Афанасієвського символу віри (англійською)

Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.