Афект (значення) — Вікіпедія
Афект — багатозначний термін у медицині, психології, кримінальному праві.
Афект (лат. Affectus — хвилювання, пристрасть) — сильний психічний стан, що швидко виникає і бурхливо перебігає, характеризується сильним і глибоким переживанням, характерним зовнішнім проявом, звуженням свідомості та зниженням самоконтролю.
- Афект (психологія) — емоційний процес, що характеризується короткочасністю, інтенсивністю і вираженими фізіологічними проявами.
- Афект — синонім емоційного процесу взагалі.
- Афект (кримінальне право) — короткочасний емоційний стан людини, зазвичай спричинений травматичними переживаннями, в якому вона вважається неосудною або обмежено осудною[1].
- Афект первинний — в медицині обмежений запальний процес на місці первинного потрапляння до організму збудників інфекційних хвороб (туберкульоз, сифіліс тощо), часто на шкірі через укус комах, де надалі утворюється певних розмірів дефект шкіри (марсельська гарячка, везикульозний рикетсіоз).
- ↑ В. Б. Первомайський Афект [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.