Ацетилхолінові рецептори — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2014)

Ацетилхолінові рецептори були опосередковано описані на початку 20-го століття при дослідженні ефектів кураре. Їхнє безпосереднє дослідження розпочалось у 20-30 роки того ж століття, після того, як сполука ацетилхолін (ACh) була ідентифікована як нейромедіатор, що передає нервовий сигнал в нервово-мускульних контактах. Базуючись на спорідненості ефектів ACh та природних рослинних алкалоїдів, було виділено два загальні класи ацетілхолінових рецепторів: мускаринові та нікотинові. Загалом, мускаринові рецептори активуються мускарином та блокуються атропіном, в той час як нікотинові рецептори активуються нікотином і блокуються кураре; згодом усередині обох типів ACh-рецепторів було відкрито значну кількість підтипів. У нервово-мускульних синапсах представлені тільки нікотинові ACh-рецептори. Мускаринові рецептори знайдені в клітинах гладкої мускулатури та залоз і, разом з нікотиновими, в нервових гангліях та нейронах ЦНС.

• Нікотиновий ацетилхоліновий рецептор
• Мускариновий ацетилхоліновий рецептор

Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.