Б'єф — Вікіпедія
Б'єф (фр. bief) — ділянка річки, каналу або водосховища, яка розташована безпосередньо біля шлюзу чи загати. Ділянка, розташована вище загати — верхній б'єф, нижче — нижній б'єф. Крім того, виділяють роздільний б'єф.
- Б'єф верхній — ділянка рухомої води або води, яка перебуває в спокої, що розміщена перед водонапірною спорудою, зазвичай є водосховищем.
- Б'єф нижній — ділянка рухомої води або води, розміщеної за водонапірною спорудою.
- Роздільний б'єф — утворений двома або декількома водопідпірними спорудами і розташований на водорозділеній ділянці водної системи або водотоку.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Б'єф // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 34. — ISBN 978-966-7407-83-4.