Бабак Владислав Миколайович — Вікіпедія

Владислав Бабак
Бабак Владислав Миколайович
 Головний сержант
Загальна інформація
Народження21 листопада 1999(1999-11-21)
Новоселівка, Вінницька область, Україна
Смерть12 лютого 2024(2024-02-12) (24 роки)
Військова служба
Роки служби2019—2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня

Владисла́в Микола́йович Баба́к (1999—2024) — український військовослужбовець, головний сержант 59 ОМПБр повний кавалер ордена «За мужність»[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 21 листопада 1999 в селі Новоселівка Гайсинської громади Вінницької області.

Долучився до лав ЗСУ 2019 року.

Його тітка Ярмуратій (Кучевська) Анна також служила в 59 ОМПБр. Загинула 17 липня 2022 в Миколаєві.

Загинув 12 лютого 2024 неподалік населеного пункту Первомайське на Донеччині, зазнавши травм, несумісних з життям[2].

Залишилися мати, батько, два брати та трирічний син Данилко. Похований 14 лютого 2024 на кладовищі у с. Новоселівка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №371/2024 — Офіційне інтернет-представництво Президента України.
  2. У Новоселівці у день закоханих поховали молодого Захисника Владислава Бабака - Гайсинська територіальна громада.