Баблер чагарниковий — Вікіпедія

Баблер чагарниковий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кропив'янкові (Sylviidae)
Рід: Кропив'янка (Sylvia)
Вид: Баблер чагарниковий
Sylvia nigricapillus
(Vieillot, 1818)
Синоніми
Turdus nigricapillus
Lioptilus nigricapillus
Sylvia nigricapilla
Посилання
Вікісховище: Sylvia nigricapillus
Віківиди: Sylvia nigricapillus
EOL: 59048909
МСОП: 22716650

Ба́блер чагарниковий[2] (Sylvia nigricapillus) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae)[3]. Мешкає в Південно-Африканській Республіці і Есватіні.

Таксономія

[ред. | ред. код]
Чагарниковий баблер

Раніше чагарникового баблера відносили до монотипового роду Lioptilus в родині тимелієвих, однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження вид був переведений до роду Кропив'янка (Sylvia) в родині кропив'янкових[4][5].

Довжина птаха становить 17—19 см. Верхня частина тіла оливково-зелена, верхня частина голови і підборіддя чорні, горло і груди сірі, живіт білий. Дзьоб гострий, оранжево-рожевий, на кінці більш світлий, лапи тілесного кольору.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Чагарникові баблери мешкають в Драконових горах у Південно-Африканській Республіці і на заході Есватіні. Вони живуть у вологих гірських субтропічних і тропічних лісах в долинах і ущелинах та у високогірних чагарникових заростях, на висоті від 750 до 1825 м над рівнем моря. Взимку вони мігрують в прибережні райони, де зустрічаються в садах і лісових масивах.

Чагарникові баблери живляться дрібними ягодами, плодами і безхребетними. Гніздяться з жовтня по січень. Гніздо чашоподібне, будується парою птахів з трави, листя, тонких гілочок і корінців, встелюється м'яким рослинним матеріалом і шерстю, розміщується на дереві або в чагарниках, на висоті від 1 до 6 м над землею. В кладці 2 матово-білих яйця, поцяткованих темними плямками.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція чагарникових баблерів становить від 1500 до 5000 птахів, з яких в Есватіні мешкає близько 40 особин. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Sylvia nigricapillus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 13 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 листопада 2022.
  4. Moyle, R.G.; Andersen, M.J.; Oliveros, C.H.; Steinheimer, F.D.; Reddy, S. (2012). Phylogeny and biogeography of the core babblers (Aves: Timaliidae). Syst. Biol. 61 (4): 631—651. doi:10.1093/sysbio/sys027. PMID 22328569.
  5. Cai, T.; Cibois, A.; Alström, P.; Moyle, R.G.; Kennedy, J.D.; Shao, S.; Zhang, R.; Irestedt, M.; Ericson, P.G.P.; Gelang, M.; Qu, Y.; Lei, F.; Fjeldså, J. (2019). Near-complete phylogeny and taxonomic revision of the world's babblers (Aves: Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 130: 346—356. doi:10.1016/j.ympev.2018.10.010.

Посилання

[ред. | ред. код]