Багатолопатева булава — Вікіпедія

Багатолопатева булава

Багатолопатева булава у Вікісховищі

Багатолопатеві булави — різновид булав, навершшя яких виконано з гранями (лопатями), призначеними для посилення пошкоджень та збільшення пробиваючої сили.

Лопаті могли отримувати, переважно, шляхом випилювання в навершші виїмок. Самі ж навершшя робилися з різних матеріалів — бронзи, капа (твердий наріст на деревах), каменю, але переважно з заліза. Навершшя могли бути за формою сферичні або циліндричні, а ребра (лопаті) — трикутні або прямокутні в перетині, частіше паралельно осі руків'я, але іноді — спіральні.^[1]

За деякими відомостями, у Візантії та ісламських країнах такі булави побутували до XI століття. Археологічні знахідки показують, що на Русі вони поширюються в XII — XIII століттях (майже 7 % з усіх знайдених наверш)^[1]. В Європі також трапляються з XII століття — німецькі та італійські найранішні булави зі спіральними лопатями, як вважають, запозичені у арабів з Сицилії. Незалежно багатолопатеві навершшя винайшли деякі індіанці.

В XIII — XIV століттях в Європі та Азії стали приварювати пластини, а не випилювати лопаті. Це призвело до появи шестоперів та перначів. За одними системами класифікації це різновиди багатолопатевих булав, за іншими — окремий тип зброї^[2].

• MEDIEVAL FLANGED MACES [Архівовано 27 вересня 2009 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.