Баден (Австрія) — Вікіпедія

Баден нім. Baden
герб
Баден. Кільце кайзера Франца. 2011
Основні дані
48°00′27″ пн. ш. 16°14′04″ сх. д. / 48.0075° пн. ш. 16.234444444444° сх. д. / 48.0075; 16.234444444444
Країна	Австрія
Регіон	Нижня Австрія
Столиця для	Баден (округ Австрії)
Межує з — сусідні нас. пункти Гайлігенкройц[1], Алланд[1], Sooßd[1], Бад-Феслау[1], Kottingbrunnd[1], Teesdorfd[1], Tattendorfd[1], Обервальтерсдорф[1], Трайскірхен[1], Pfaffstättend[1] ?
Площа	26,89 км²
Населення	25 136 (2010)
· густота	935 осіб/км²
Висота НРМ	230 м
Телефонний код	02252
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	BN
GeoNames	7872834
OSM	r111479  ·R
Поштові індекси	2500, 2502
Міська влада
Мер міста	Stefan Szirucsekd
Вебсайт	baden-bei-wien.at
Мапа
Баден Баден (Австрія)
Баден у Вікісховищі

Баден
Великі курортні міста Європи [2]
Світова спадщина
Баден
48°00′27″ пн. ш. 16°14′04″ сх. д. / 48.0075° пн. ш. 16.234444444444° сх. д. / 48.0075; 16.234444444444
Країна	Австрія[3]
Тип	Культурний
Критерії	(ii) (iii)
Об'єкт №	1613
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	2021 (45 сесія)
Баден у Вікісховищі

Ба́ден (нім. Baden bei Wien — Баден біля Відня) — місто, окружний центр у федеральній землі Нижня Австрія, Австрія; бальнеотерапевтичний курорт. Розташоване місто за 26 км на південь від австрійської столиці Відня, з якою воно з'єднане лінією трамвая-поїзда (Badener Bahn).

У 2021 році місто стало частиною транснаціонального об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО під назвою «Великі курортні міста Європи» через його відомі лікувальні джерела та архітектурне свідчення міжнародної курортної культури 18-го та 19-го століть.^[4]

Баден розташований у гирлі долини Святої Єлени мальовничої річки Швехат (Гелененталь)^[5], частині гірського масиву — Віденського лісу (Віндервальд). Свою назву воно отримало від 14 гарячих джерел, температура яких коливається від 22 до 36 °C (72–97 °F)^[5], у яких містяться мінеральні солі, включаючи карбонат кальцію, хлорид кальцію та сульфат магнію.^[6][7] Більшість із яких бере початок біля підніжжя гори Кальварі (Кальварієнберг; 1070 футів або 326 м) у північно-центральній частині міста.^[6][7] Ці джерела спричинені стоком із Північних вапнякових Альп і тектонічних тріщин у Віденському басейні.^[7]

Найвищою точкою в цьому районі є Залізні ворота (Eisernes Tor або Hoher Lindkogel), заввишки 861 метрів, на яку можна піднятися приблизно за три години.^[6]

Навколо Бадена розкинулися більше ніж 120 виноградників.

Місто складається із семи кадастрових громад (нім. Katastralgemeinden): Баден, Брайтен, Гамінгергоф, Леєсдорф, Мітерберг, Раугенштайн і Вайкерсдорф.

Теплі мінеральні джерела в районі Бадена були відомі ще за часів Римської імперії. За правління імператора Клавдія поселення поруч з джерелами мало назву Лазні (Aquae). Однак, у документі 869 року воно вже згадується як Падун (Padun). Статус та права міста воно отримало в 1480 році. Угорська королева Беатриса Арагонська відвідала місто в 1488 році для лікування безпліддя в його цілющих джерелах.

Після різкого збільшення кількості населення між 1869 і 1910 роками число жителів залишається стабільним. Втрати під час Другої світової війни були поступово відновлені. З 1991 року, незначне зростання чисельності населення відбувається внаслідок імміграції (+ 8,8 %), тоді як кількість пологів зменшується (-4,4 %).

• Томас Ванек (нар. 1984) — австрійський хокеїст, нападник.
• Ервін Гоффер — австрійський футболіст, нападник клубу «Карлсруе СК».
• Карл Ландштайнер (1868—1943) — австрійський лікар, імунолог, хімік, інфекціоніст; першим відкрив існування сумісності різних типів крові за групами, резус-фактор крові (1940); Нобелівський лауреат в галузі фізіології або медицини (1930 рік).
• Макс Райнгардт (1873—1943) — австрійський і німецький режисер, актор і театральний діяч.
• Марія Іммакулата Австрійська (1878—1968) — ерцгерцогиня Австрійська з династії Габсбургів, принцеса Богемії, Угорщини та Тоскани.
• Йозеф Франк (1885—1967) — австрійський і шведський архітектор.
• Маріанна Гайніш (1839—1936) — австрійська громадська діячка, феміністка, суфражистка, засновниця і лідер австрійського жіночого руху.

• Вольфганг Амадей Моцарт (1756—1791) — композитор віденського класицизму.
• Вільгельм Маланюк (1906—1965) — австрійський адвокат українського походження.

• 
  Казино^[8]. 2005 р.
• 
  Муніципальний термальний басейн. 2008 р.
• 
  Театр.^[de] 2010 р.
• 
  Будинок Бетховена на вул. Ратушевій 10
• 
  Церква Святого Стефана. 2003 р.

• www.badenonline.at/de — офіційний сайт міста (нім.)

п о р Найбільші міста Австрії Дані офіційної статистики.
	№	Назва	Земля	Населення	№	Назва	Земля	Населення
Відень Ґрац	1	Відень	Відень	1 714 142	11	Вінер-Нойштадт	Нижня Австрія	41 042	Лінц Зальцбурґ
	2	Ґрац	Штирія	261 540	12	Штайр	Верхня Австрія	38 313
	3	Лінц	Верхня Австрія	189 367	13	Фельдкірх	Форарльберґ	30 975
	4	Зальцбурґ	Зальцбурґ	148 078	14	Бреґенц	Форарльберґ	27 784
	5	Інсбрук	Тіроль	120 147	15	Клостернойбурґ	Нижня Австрія	25 870
	6	Клаґенфурт	Каринтія	94 303	16	Леондінґ	Верхня Австрія	25 295
	7	Філлах	Каринтія	59 285	17	Баден	Нижня Австрія	25 176
	8	Вельс	Верхня Австрія	58 713	18	Вольфсберґ	Каринтія	25 126
	9	Санкт-Пельтен	Нижня Австрія	51 956	19	Леобен	Штирія	24 600
	10	Дорнбірн	Форарльберґ	45 605	20	Кремс-ан-дер-Донау	Нижня Австрія	24 071