Бакчар (річка) — Вікіпедія
Бакчар | |
---|---|
57°36′45″ пн. ш. 82°17′35″ сх. д. / 57.6125° пн. ш. 82.293056° сх. д. | |
Витік | Томська область, Росія (Васюганське болото) |
• координати | 56°21′44″ пн. ш. 81°58′00″ сх. д. / 56.362222222222° пн. ш. 81.966666666667° сх. д. |
Гирло | с. Усть-Бакчар, Чаїнський район Томської області, Росія (зливається з Парбігом, утворюючи Чаю) |
• координати | 57°36′45″ пн. ш. 82°17′35″ сх. д. / 57.6125° пн. ш. 82.293055555556° сх. д. |
Басейн | Чая→Об→Карське море→Північний Льодовитий океан |
Країни: | Росія[1] |
Прирічкові країни: | Росія: Томська область |
Регіон | Томська область |
Довжина | 348 км |
Площа басейну: | 7 310 км² |
Притоки: | Тетеренка (л.), Галка (л.), Тига (пр.) |
Бакча́р — річка в Росії, права складова Чаї (притоки Обі), тече у Томській області Васюганською рівниною.
Бакчар починається у Васюганских болотах на кордоні Томської і Новосибірської областей і тече на північ територією Бакчарського і Чаїнського районів Томської області. Біля села Усть-Бакчар зливається з Парбігом, утворюючи річку Чая (притоку Обі).
Довжина річки 348 км, площа водозбірного басейну 7310 км². Живлення мішане з переважанням снігового. Характерна тривала повінь. Головні притоки Тетеренка і Галка зліва, Тига — справа.
Населенні пункти на річці: Полинянка, Поротниково, Чумакаєвка, Подольськ, Гореловка, Лось-Гора, Нижня Тига, Усть-Бакчар. Село Бакчар, попри свою назву, розташоване не на Бакчарі, а на його притоці Галці.
- Евсеева Н. С. География Томской области. (Природные условия и ресурсы). — Томск, 2001, 223 с. ISBN 5-7511-1930-X (рос.)
- Велика радянська енциклопедія: Бакчар [Архівовано 19 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.