French
DeutschБалка Кам'яна (притока Кальміусу) — Вікіпедія
| Балка Кам'яна | |
|---|---|
| Витік | у селі Войкове |
| • координати | 47°40′41″ пн. ш. 38°07′24″ сх. д. / 47.67806° пн. ш. 38.12333° сх. д. |
| Гирло | Кальміус |
| • координати | 47°41′07″ пн. ш. 38°04′40″ сх. д. / 47.68528° пн. ш. 38.07778° сх. д. |
| Басейн | Азовського моря |
| Країни: | |
| Довжина | ~3,61 км |
Балка Кам'яна[1][2] — балка (річка) в Україні у Старобешівському районі Донецької області. Ліва притока річки Кальміусу (басейн Азовського моря).
Довжина балки приблизно 3,61 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 3,49 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,03[3]. Формується декількома загатами[1][2].
Бере початок у селі Войкове. Тече переважно на північний захід і на північній околиці міста Кальміуське впадає в річку Кальміус.
- У XX столітті на балці існували водосховище та декілька газових свердловин[4].
- У пригирловій частині балку перетинає залізнична лінія Донецької залізниці[3].
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVII, лист: 16. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 23 лютого 2021.
- ↑ а б openstreetmap. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
- ↑ а б https://www.google.com.ua/maps/@47.6838094,38.0856734,16.25z?hl=uk
- ↑ Генеральний штаб // Амвросіївка // Україна Донецька область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2021.
- Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 233
