Баранова Вікторія Генріхівна — Вікіпедія

Вікторія Генріхівна Баранова
Народилася13 жовтня 1960(1960-10-13) (64 роки)
Харків
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьшахістка, спортивна тренерка
Alma materХарківська державна академія фізичної культури (1983)
ВчителіХасін Абрам Йосипович
Відомі учніТарлєв Костянтин Сергійович
У шлюбі зПодгаєцький Олександр Мойсейович
ДітиПодгаєцький Олександр Олександрович
Нагороди
Майстер спорту України
Майстер спорту України

Вікторія Генріхівна Баранова (нар. 13 жовтня 1960, м. Харків) — радянська та українська шахістка, тренер з шахів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 13 жовтня 1960 року в місті Харків. Вихованка шахового гуртка міського Палацу піонерів імені П. П. Постишева. Після школи в Харкові продовжила навчання в Московському училищі олімпійського резерву за напрямом «Шахи», де її тренував відомий радянський шаховий тренер Хасін Абрам Йосипович. Після закінчення училища повернулася в 1979 році до Харкова, де навчалася у Харківській філії Київської державної академії фізичної культури і спорту, яку успішно закінчила в 1983 році. У 1985 році вийшла заміж за відомого харківського шахіста і тренера Олександра Подгаєцького. У 1993 році Вікторії Барановій присвоєно звання майстра спорту України з шахів. З 1993 року до нинішнього часу є тренером і керівником шахового гуртка в колишньому Палаці піонерів, а нині — Обласному Палаці дитячої та юнацької творчості. Виховала таких відомих українських шахістів як міжнародний майстер Костянтин Сергійович Тарлев, міжнародний майстер Курочкін Валерій Вікторович та багато шахістів масових розрядів[1],[2],[3]

Основні спортивні досягнення

[ред. | ред. код]
  • 1973, 1976 — Чемпіонка Москви серед дівчат;
  • 1976 — Учасниця шкільної збірної Москви;
  • 1976 — Чемпіонка Всесоюзного спортивного товариства «Динамо»;
  • 1977 — Учасниця молодіжної збірної Москви;
  • 1979 — поділ 3-4 місць в чемпіонаті Української РСР, Чернівці
  • 1980 — 2 місце в чемпіонаті Центральної ради товариства «Авангард»;[4]
  • 1980 — 2 місце у складі команди «Авангард», Кубок СРСР Вищої ліги серед команд ДСТ;[5]
  • 1982 — поділ 3-5 місць в чемпіонаті Української РСР, Євпаторія;
  • 1982 — 2 місце чемпіонату Всесоюзної ради ДСТ профспілок, поступившись 1 місцем лише А. Ахшарумовій;[6]
  • 1983 — 2 місце у VIII Літній Спартакіаді Української РСР (Сімферополь), у складі команди Харківської області;
  • 1983, 1989, 1993 — Чемпіонка Харківської області серед жінок;[1]
  • 1988 — 2 місце в чемпіонаті Харківської області серед жінок;[1]
  • 1991 — 1 місце в Четвертому Міжнародному шаховому фестивалі у м. Павлікені, Болгарія.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Губницкий, 2009.
  2. Харьковская областная федерация шахмат [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Сайт комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» [Архівовано 3 липня 2018 у Wayback Machine.]
  4. газета «Соціалістична Харківщина» за 16.04.1980
  5. «64» — щотижневий додаток до газети «Советский спорт» № 12/1980. — С. 17. (рос.)
  6. газета «Соціалістична Харківщина» за 02.06.1982

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Губницкий С. Б. Шахматный Харьков (1759—2008) / С. Б. Губницкий. — Харьков : СИМ, 2009. — 576 с. — ISBN 978-966-8549-54-0. (рос.)