Баришников Револьд Володимирович — Вікіпедія

Баришников Револьд Володимирович
Народження18 листопада 1924(1924-11-18)
Харків, Українська СРР, СРСР
Смерть5 серпня 1985(1985-08-05) (60 років)
 Харків, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
НавчанняХарківське державне художнє училище (1941) і Харківський художній інститут (1954)
Діяльністьхудожник
ВчительБесєдін Сергій Фотійович і Томенко Григорій Олексійович
ЧленСпілка радянських художників України
ПартіяКПРС
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
медаль «За відвагу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Грамота Президії Верховної Ради УРСР заслужений художник УРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Баришников.

Револьд Володимирович Бари́шников (нар. 18 листопада 1924, Харків — пом. 5 серпня 1985, Харків) — український радянський художник; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1960 року (у 1968—1982 роках — член правління). Батько живописця Володимира Баришникова.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 18 листопада 1924 року в місті Харкові (нині Україна). 1941 року закінчив Харківське художнє училище; у 1942 році — індустріальний технікум у місті Чимкенті.

З серпня 1942 року — в Червоній армії. У військовому званні лейтенанта служив у 1326 стрілецькому полку 415 стрілецької дивізії 1-го запасного стрілецького полку[1]. Брав участь у німецько-радянській війні. Протягом 1944—1948 років — оперативний офіцер в органах МВС СРСР в Управлінні у справах військовополонених у місті Ізюмі.

Упродовж 1948—1954 років навчався у Харківському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Сергій Бесєдін і Гринорій Томенко. Дипломна робота — картина «Могутня кучка». Член КПРС з 1962 року.

Жив у Харкові, в будинку на вулиці Отакара Яроша, № 21а, квартира 9. Помер у Харкові 5 серпня 1985 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису і графіки, автор понад 150 робіт. Серед них:

живопис
  • «Могутня кучка (1954);
  • «Портрет народного артиста РСФСР Володимира Дурова» (1956);
  • «Ленін і Горький на Капрі» (1957);
  • «Монтажник» (1960);
  • «Володимир Ленін на суботнику в Кремлі» (1960);
  • «Слово Тараса» (1961);
  • «На будівництві» (1961; Херсонський краєзнавчий музей);
  • «Сіячі» (1963; Дніпровський художній музей);
  • «Вставайте, кайдани порвіте!» (1964);
  • «Незабаром травень» (1964);
  • «Тривога» (1965);
  • «Наш паровоз, вперед лети» (1967);
  • «Село взимку» (1968);
  • «Перша зірниця» («Лампочка Ілліча») (1969) ;
  • «До армії служити» (1969–1970);
  • «Проводи зими» (1972);
  • «Підводники» (1973);
  • «Портрет молодого інженера» (1973);
  • «Починається день» (1974);
  • «Весілля» (1975);
  • «Піднімають прапор» (1975);
  • «Присяга» (1978);
  • «Напередодні» (1980);
  • «Олексій Стаханов» (1980);
  • «У звільненому селі» (1981);
  • «Перемога» (1982);
  • «Зустріч ветеранів» (1983);
  • «Палке літо 1943 року» (1984);
графіка
  • «Арешт комуніста» (1955, кольорова автолітографія);
  • «Москва. Кремль» (1960, акварель);
  • «Давній Псков. Печери» (1970);
  • «Сковорода серед народу» (1972).

Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних з 1966 року, зокрема:

  • виставці графіки художників Харкова, присвяченій 40-річчю Радянської України у Харкові (1957);
  • виставці творів молодих художників, присвяченій фестивалю молоді УРСР у Києві (1957);
  • художній виставці «Радянська Україна» (декада) у Києві (1960);
  • художній виставці, присвяченій 100-річчю з дня смерті Тараса Шевченка У Києві (1961).

Персональна, посмертна виставка відбулася у 1987 році в Харківському художньому музеї.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджений:

Заслужений художник УРСР з 1976 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Пам'ять народу. [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баришников_Револьд_Володимирович&oldid=39799416