Баркасово — Вікіпедія
село Баркасово | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Берегівський район |
Тер. громада | Батівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA21020010040081453 |
Основні дані | |
Населення | 2236 |
Площа | 3,42 км² |
Густота населення | 653,8 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89654 |
Телефонний код | +380 3131 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°21′55″ пн. ш. 22°29′20″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря | 106 м |
Водойми | річка Мочонка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89653, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Серне, вул. ІІ Ракоці Ференца, 109 |
Карта | |
Мапа | |
Баркасово — село в Батівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
Селом протікає річка Мочонка, ліва притока Латориці.
Історичні відомості говорять про те, що село засновано більш як 700 років тому.
Перші згадки про нього датуються 1312 роком, коли село в спадок дістав Томаш, син майстра Донча.
Вважається, що назва села походить від уг. berek «місце, поросле кущами, деревами» та aszó «(пересихаючий) потік, рівчак»[1].
У 1447 році село переходить у власність Жігмонда Чопі. Протягом минулих століть найбільші володіння на території села мали сім'ї Часловців, Бедів, Мелітів, Борнемісс, Чакі і Печі.
На південь від Баркасова, обабіч мертвого русла безіменної річки, в урочищі Надь Мезе — багатошарове поселення епохи неоліту з алфельдською мальованою керамікою перших століть нашої ери та давньослов'янського часу (VIII—IX століть). Досліджувалося Закарпатською експедицією ІА АН УРСР.
У 1700 році у селі функціонувала лікувальна купіль на базі мінерального джерела.
У 1806 році в селі була школа.
Залізнична станція була створена на відкритій 1872 року залізниці Чоп — Мукачеве.
Гержені
Гержені — колишнє село в Україні, у Закарпатській області. Об'єднане із селом Баркасово.
Згадки: 1312 — Kyrsan, 1364 — Kirsano, 1524 — Gyrsano, 1542 — Chyrſano, 1543 — Gerzano, 1550 — Gerſano, 1596 — Girsano, 1808 — Gerzsenő, Gerţenowa, 1882 — Gersenő, 1944 — Gerzsenó.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2173 особи, з яких 1018 чоловіків та 1155 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2233 особи[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Відсоток |
---|---|
угорська | 86,58 % |
українська | 12,52 % |
російська | 0,45 % |
німецька | 0,13 % |
болгарська | 0,04 % |
молдовська | 0,04 % |
словацька | 0,04 % |
циганська | 0,04 % |
- В урочищі Надь Мезе — багатошарове поселення епохи неоліту з алфельдською мальованою керамікою перших століть нашої ери та давньослов'янського часу (VIII—IX століть). Досліджувалося Закарпатською експедицією ІА АН УРСР.
- У 1700 році в селі функціонувала лікувальна купіль на базі мінерального джерела.
- ↑ Sebestyén, Zsolt (2020). Kárpátalja helységnevei [Назви населених пунктів Закарпаття] (PDF) (угорською) . Nyíregyháza. с. 43—44. ISBN 978-973-0-31294-2. Процитовано 13 травня 2024.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- Погода в селі [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |