Барський професійний будівельний ліцей — Вікіпедія

Державний навчальний заклад «Барський професійний будівельний ліцей»
(ДНЗ «Барський ПБЛ»)
ДНЗ «Барський ПБЛ»
ДНЗ «Барський ПБЛ»
ДНЗ «Барський ПБЛ»
Засновано 15 жовтня 1968
Атестація: РД № 000704 від 17.12.2008 р.
Директор Шиндилюк А.В.
Учнів: 347
Викладачів: 23
Майстрів: 25
Вебсайт: [1]
Юридична адреса: 23000,Вінницька обл. м. Бар, вул. Григоровичів-Барських 3

Державний навчальний заклад «Барський професійний будівельний ліцей» (колишнє ПТУ 13, СПТУ № 8) — державний професійний навчальний заклад другого атестаційного рівня, у місті Бар, Вінницької області. Підпорядкований Міністерству освіти і науки України. Ліцей здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації для будівельної галузі України з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної загальної середньої освіти і діє на підставі Статуту, розробленого відповідно до Положення про професійно-технічні навчальні заклади від 05.08.1998 року за № 1240.

Історія закладу

[ред. | ред. код]

Історія Барського професійного будівельного ліцею почалася з 1968 року. Наказом Вінницького міжобласного управління профтехосвіти № 159 від 15 жовтня 1968 року було створено Барське професійно-технічне училище № 13. Для об'єднання «Вінницясільбуд» училище набрало на навчання 300 учнів з будівельних професій. У 1975 році ПТУ № 13 перейменовано в СПТУ № 8 з правом надання учням середньої освіти. У 1982 році училище перейшло в новозбудоване містечко з навчальним і побутовим корпусами, гуртожитком і просторими майстернями. У 2003 році ПТУ № 8 реорганізовано у Барський професійний будівельний ліцей Вінницької області наказом Управління освіти Вінницької облдержадміністрації від 03.04.2003 року «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів». З 2011 року ліцей розпочав співпрацю з компанією «Хенкель Баутехнік (Україна)». Будується навчально-практичний будівельний центр у проекті Хенкель-Академія.

Матеріально-технічна база ліцею

[ред. | ред. код]

Комплекс ліцею розташований на території площею 3,04 га і включає:

  • чотирьохповерховий навчальний корпус загальною площею 1 734 м²;
  • виробничий корпус загальною площею 2 743 м²;
  • побутовий корпус загальною площею 3 837 м² на 480 учнів;
  • 5-поверховий гуртожиток 4 826 м²;
  • стадіон — 0,4 га.

Для проведення практичного та теоретичного навчання в ліцеї створена комплексна навчально-матеріальна база:

  • кабінетів — 21 (у тому числі з предметів профтехциклу 7);
  • навчально-виробничих майстерень — 9.

Директори

[ред. | ред. код]
  • Першим директором училища був Олександр Микитович Федик, який керував училищем з 1968 по жовтень 1985 (17 років).
  • У жовтні 1985 року директором став Анатолій Іванович Шутко, який очолював заклад до квітня 2003 року.
  • З 2003 року по лютий 2021 року директором ліцею був Валерій Іванович Лановий.
  • Із 17 лютого 2021 року обов'язки директора виконує Анатолій Вікторович Шиндилюк.

Професії

[ред. | ред. код]

На базі 9 класів з отриманням повної середньої освіти (термін навчання 3 роки):

  • 1. Муляр. Штукатур. Монтажник систем утеплення будівель.
  • 2. Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр.
  • 3. Елекрогазозварник. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичнихмашинах.
  • 4. Столяр будівельний. Верстатник деревообробних верстатів.
  • 5. Офісний службовець (бухгалтерія). Оператор комп'ютерного набору.

На базі 11 класів з отриманням першої професійної освіти (термін навчання 1 рік):

  • 1. Електрогазозварник.
  • 2. Монтажник систем утеплення будівель.

Випускники

[ред. | ред. код]

Герої російсько-української війни (посмертно)

[ред. | ред. код]

Загинули після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022

[ред. | ред. код]

Герчогло Богдан Валерійович (1992, Чемериси-Барські — 07.07.2023) — старший солдат ЗСУ. Учасник АТО з 2017 по 2020 рік. До 2017 року працював майстром виробничого навчання в навчальному закладі. Житель села Чемериси-Барські.[2]

Учасник бойових дій в Афганістані

[ред. | ред. код]

Гуршал Петро Миколайович (03.06.1960, Гайове — 09.01.1981, Афганістан) — воїн-афганець, загинув 9 січня 1981 року. За мужність і відвагу його посмертно нагороджено орденом Червоної Зірки.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Барська МР, Барчани провели в останню путь героя-земляка Олександра Шипу
  2. ВІТА ТБ, Барська громада втратила ще одного захисника — 31-річного розвідника
  3. Ще одна втрата для Северинівської громади, 16.01.2023
  4. П'ять місяців війни: загиблі герої Вінниччини, 24 липня 2022
  5. У Віньковецькій громаді попрощалися зі загиблим на війні земляком
  6. а б Деражнянська ЦМБ, Загиблі земляки у російсько-українській війні
  7. Барська МР, Загинув Карий Ростислав Вікторович
  8. Виборюючи незалежність України, загинули сім військових з Вінниччини, 10.03.2023
  9. За Незалежність України загинув 37-річний залізничник зі Жмеринки Сергій Крисько
  10. Na Парижі, Олеся Рудницька, На Донбасі загинув 33-річний військовий з Вінниччини Ігор Лаута, 01.12.2023
  11. Прощання з Героєм!, 13.01.2023
  12. Погребищенська міська рада, Назавжди 37… До батьківської хати прибув скорботний кортеж із тілом воїна-Героя військового Валерія Марценюка, 15 листопада 2023
  13. Загинув молодший сержант Михайло Мар'яш з Бару, 05.01.2023
  14. 13 місяців війни: загиблі герої Вінниччини, 24.03.2023
  15. На війні з російськими окупантами загинув наш земляк Новіцкас Володимир Олексійович[недоступне посилання]
  16. У бою загинув 24-річний Віталій Павич. Україна втратила ще одного Героя
  17. В боях за Україну загинув захисник з Вінниччини Олександр Слівін
  18. На війні загинув фермер з Северинівської громади Микола Ставнічук
  19. На війні загинув наш земляк з села Гармаки, захисник та Герой Олександр Теперчук, 27.02. 2023
  20. На Кам'янеччині та Деражнянщині попрощалися із загиблими захисниками, 28.02.2023
  21. Указ Президента України № 381/2022 від 1 червня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
  22. Захищаючи Україну, загинув захисник з Вінниччини Сергій Тхір
  23. Деражнянщина у скорботі: у боях загинув Андрій Ходаніцький
  24. Барська громада у жалобі: на війні загинув воїн-доброволець Олег Цимбалюк. Архів оригіналу за 18 січня 2023. Процитовано 25 січня 2023. [Архівовано 2023-01-18 у Wayback Machine.]