Барінова Яна Дмитрівна — Вікіпедія

Барінова Яна Дмитрівна
Народилася24 січня 1989(1989-01-24) (35 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьлідерка спільноти, публіцистка, науковиця
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова (2010)[1] і Паризька бізнес-школа
Знання мовукраїнська, російська, французька і англійська
ЧленствоЄврейський дипломатичний корпус
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барінова.

Яна Дмитрівна Барінова (нар. 24 січня 1989(19890124), Одеса) — українська публіцистка, громадська діячка і науковиця. Членкиня оргкомітету з питань перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», має статус єврейського дипломата, авторка понад 100 публікацій на тему культури, гуманітарної політики, прав людини та меморіалізації Голокосту. Директор Департаменту культури Київської міської державної адміністрації (4 березня 2021[2][3] — 21 березня 2022[4][5][6]).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 1989 року в Одесі у єврейській сім'ї. Навчалася в математичному класі Рішельєвського ліцею в Одесі. Закінчила Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, факультет історії та філософії за спеціальністю «Магістр філософії» й економіко-правовий факультет за спеціальністю «Магістр економіки та права». Закінчила Паризьку бізнес-школу і здобула ступінь MBA у сфері культурного менеджменту. Є випускницею програми «Менеджмент благодійних проектів та фандрейзингу» Нью-Йоркського університету та лідерського семінару «Цінності та суспільство» «Аспен Інститут Київ». Захистила докторську дисертацію у листопаді 2020 року в Університеті Париж I Пантеон-Сорбонна на тему ролі цифрових технологій у комеморативних практиках[7]. Є доповідачкою на міжнародних конференціях.

У 2010—2013 — працювала редакторкою культурної рубрики журналу «L'Officiel Україна», у 2014 році — проєктною менеджеркою в агентстві KEA European Affairs (Брюссель)[8].

З 2014 по 2016 вела в Парижі лайфстайл-блог Bonjourist, опублікувавши в ньому близько 30 статей на культурну тематику, вела колонку у виданні «Forbes Україна»[джерело?].

З 2016 працювала виконавчою директоркою — директоркою зі стратегії Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».[9] Звільнилася через незгоду з представленою Іллею Хржановським концепцією меморіалу. Виступає з критикою цієї концепції:[8]

Методи створення великих інституцій відрізняються від методів створення артхаусних проєктів, нехай і видатних. Можна спробувати екстраполювати ці методи на роботу з пам'яттю, але тоді це не буде Центр Голокосту «Бабин Яр». Це буде креативний простір пам'яті чи експериментальна комемораційна ініціатива. Як завгодно. Але ніяк не центр Голокосту в Україні, який перебуває в діалозі, наприклад, з Яд Вашем чи Вашингтонським меморіалом.

У лютому 2019 року Київський міський голова Віталій Кличко призначив Яну Барінову радницею з гуманітарних питань та питань культури[10].

З жовтня 2020 до лютого 2021 року — радниця Міністра культури та інформаційної політики України. Відповідає за створення концепції Музею сучасного мистецтва[11].

З 2020 року — голова робочої групи з питань номінування Чорнобильської зони до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО[12][13].

З лютого по серпень 2020 року була консультанткою проєкту Our Common Destiny, ініційованого Ізраїлем спільно з фондом «Генезіс[en]» під егідою президента Ізраїлю Реувен Рівлін[14].

4 березня 2021 року, згідно з розпорядженням Київського міського голови на посаду директора Департаменту культури призначено Барінову Яну Дмитрівну. Наступного дня після призначення директором департаменту КМДА по скороченій «карантинній» процедурі, набрав чинності закон щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби[15], тому призначення та результати конкурсу було скасовано. Пройшовши конкурс вдруге, 28 квітня 2021 року Барінова призначена директоркою Департаменту культури ВО КМР (КМДА)[16][17][18][19].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

У 2015 очолила ініціативну групу зі створення Музею єврейської культури в Одесі. Є однією з ініціаторів створення Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», в якому з 2016 працювала координаторкою робочої групи проекту, пізніше виконавчою директоркою.[9]

У 2017 взяла участь у флешмобі «Маю право сказати „Ні“», що був спільним проєктом Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД» та «Української правди. Життя»[20].

Указом Президента України від 20 жовтня 2017 року № 331/2017 включена до складу Організаційного комітету з питань перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».[21]

З квітня 2018 по листопад 2019 очолювала Благодійну організацію Фонд пам'яті «Бабин Яр».[22]

Є однією з близько 300 єврейських дипломатів — членів Єврейського дипломатичного корпусу Світового єврейського конгресу (з 2018)[9], менторкою в програмі професійного менторства «MAP It»[23].

У вересні 2019 двічі виступала в Раді ООН з прав людини.[24][25]

У 2019 році, як виконавча директорка МЦГ «Бабин Яр», ініціювала та взяла участь у соціальній кампанії Draw Your Values, що популяризує ключові загальнолюдські цінності[26]. Відомі митці, меценати, інфлюенсери, громадські активісти розповіли про свої цінності в Instagram та закликали інших поділитися своїми поглядами чи історіями, пов'язаними з правами людини, під хештегом #DrawYourValues[27]. Героями кампанії також стали директор готельного комплексу Bursa Kyiv Василь Гроголь, художник Микола Толмачов, співзасновниця бренду Sleeper Катерина Зубарєва, співзасновник благодійного фонду «Життєлюб» Гарік Корогодський, боксер Володимир Кличко та співачка Луна[28].

Родина

[ред. | ред. код]

Мати — Ліна Яківна Барінова, кандидатка психологічних наук, доцентка Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Батько — Дмитро Анатолійович Барінов, працював заступником голови Державної служби морського та річкового транспорту України, є головою Наглядової ради Національного університету «Одеська морська академія».[29]

Має доньку Меліссу (нар. 2009).

Публікації

[ред. | ред. код]
  1. Барінова Я. Д. Комеморація трагедії Голокосту в Європі й Україні (Пам'ять про Бабин Яр) / Я. Д. Барінова // Юдаїка в Одесі. — 2017. — Випуск 4. — С. 190—200.
  2. Барінова Я. Д. «Бабин Яр» у сучасній політиці пам'яті: філософські й теоретичні аспекти / Я. Д. Барінова // ДОКСА: збірн. наукових праць з філософії та філології. — Вип. 1 (27). — 2017. — С. 198—206.
  3. Барінова Я. Д. Пам'ять про Бабин Яр у сучасних стратегіях комеморації: філософсько-теоретичний ракурс / Я. Д. Барінова // Роль суспільних наук у забезпеченні стабільності розвитку глобальних світових процесів у ХХІ ст. : міжнар. науково-практична конференція, 31 березня — 1 квітня 2017 р. — Київ. — 2017. — С. 43-45.
  4. Барінова Я. Д. Нові грані людського буття в епоху нових медіа: Соціально-філософський аналіз / Я. Д. Барінова // Актуальні проблеми філософії та соціології. — 2017. — № 15. — С. 16-18.
  5. New Media Art і постдіаспорна ідентичність: теоретичні й естетичні пошуки Ольги Кісельової / Я. Д. Барінова, І. В. Голубович // Проблеми культурної ідентичності в актуальному мистецтві та музейній практиці: матеріли міжнар. науково-практичної конференції, 14-16 вересня 2016 р. — Одеса, 2016. — С. 6, 7.
  6. Барінова Я. Д. Соціально-філософські й естетичні смисли творчості Ольги Кісельової / Я. Д. Барінова // Totalogy-ХХІ. Постнекласичні дослідження. — 2016. — № 33. — С. 321—334.
  7. Барінова Я. Д. Візуальна культура як предмет філософського осмислення / Я. Д. Барінова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. — Одеса. — 2016. — С. 52-57. — (Серія: Історія. Філософія. Політологія ; вип. 12).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Hoffman R. LinkedIn — 2003.
  2. ↑ Стало відомо, хто очолить Департамент культури КМДА /Вечірній Київ, 5.3.2021/ [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] на посаду директора Департаменту культури призначено Барінову Яну Дмитрівну
  3. ↑ Департамент Культури Виконавчого Органу Київської Міської Ради (Київської Міської Державної Адміністрації) - 02231933. opendatabot.ua. Опендатабот. Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021. Директор Барінова Яна Дмитрівна
  4. ↑ МГ № 152 Про звільнення Барінової Я.Д. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  5. ↑ Галина ВОРОНА (2021-2-20). Директорка департаменту культури КМДА Яна Барінова заявила про незаконне звільнення з посади (укр.). «Big Kyiv». Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 2021-2-20.
  6. ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (2022-3-20). Кличко звільнив директорку Департаменту культури КМДА Яну Барінову (укр.). Г-та «День». Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 2022-3-21.
  7. ↑ Яна Барінова - Досьє. vechirniy.kyiv.ua. 7 травня 2021. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  8. ↑ а б Дарія Бадьйор (28 квітня 2020). Яна Барінова: «Не можна плутати меморіалізацію і маркетинг. Меморіалізація - це глибоке буріння». Портал новин LB.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2020.
  9. ↑ а б в 21 листопада 2018. Виконавчий директор BYHMC Яна Барінова стала членом Єврейського дипломатичного корпусу Всесвітнього єврейського конгресу. Архів оригіналу за 8 червня 2020.
  10. ↑ Віталій Кличко (21 січня 2019). Розпорядження Київського міського голови № 63 від 21.01.2019р. «Про призначення Барінової Я.Д.» (укр.). Київська міська рада. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2021.
  11. ↑ Ірина Стасюк (1 лютого 2021). Як Мінкульт планує реставрувати Гостиний двір — і чому КМДА проти? (укр.). Хмарочос. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  12. ↑ Міністерство культури та інформаційної політики України (8 лютого 2021). Органи влади об'єднають зусилля для розвитку відвідування Чорнобильської зони відчуження (укр.). Кабінет Міністрів України. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  13. ↑ Органи влади об'єднають зусилля для розвитку відвідування Чорнобильської зони відчуження (укр.). Міністерство культури та інформаційної політики України. 8 лютого 2021. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 5 березня 2021.
  14. ↑ Babyn Yar memorial: is consensus possible? Panel discussion. ukrainianinstitute.org.uk (англійська) . Ukrainian Institute London. 7 листопада 2020. Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  15. ↑ З 6 березня стартують конкурси на посади державної служби. nads.gov.ua. Національне агентство України з питань державної служби. 5 березня 2021. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  16. ↑ Департамент культури КМДА очолила Яна Барінова. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  17. ↑ Віталій Кличко (4 березня 2021). Розпорядження Київського міського голови № 103 від 04.03.2021р. "Про укладання контракту про проходження державної служби на період дії карантину" (укр.). Київська міська рада. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 5 березня 2021.
  18. ↑ Кличко призначив нову директорку Департаменту культури КМДА. Главком (укр.). 5 березня 2021. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 5 березня 2021.
  19. ↑ Про призначення Барінової Я. Д. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  20. ↑ Мистецтво говорити "НІ!". Як українські дівчата знаходили справу свого життя. life.pravda.com.ua. Українська правда _Життя. 18 липня 2017. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  21. ↑ Указ Президента України від 20 жовтня 2017 року № 331/2017. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 8 червня 2020.
  22. ↑ Благодійна організація "Фонд пам'яті «Бабин Яр» - 33547081. Opendatabot. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
  23. ↑ Яна Барінова стала директоркою Департаменту культури КМДА: що про неї відомо. Новини України - #Букви. 30 квітня 2021. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  24. ↑ WJC at UNHRC: We are deeply concerned by the rise of racially-motivated hatred (англійською) . World Jewish Congress. 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 8 червня 2020.
  25. ↑ WJC at UNHRC: Women can be the drivers of real change in our societies (англійською) . Світовий єврейський конгрес. 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 8 червня 2020.
  26. ↑ Марина Гош (1 квітня 2019). ONUKA, Луна, Гарік Корогодський закликали захищати справедливість. glamurchik.tochka.net. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  27. ↑ Онука, Юлія Пелипас і Володимир Кличко у соціальному проекті #DrawYourValues. vogue.ua. Vogue Ukraine. 19 квітня 2019. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  28. ↑ Алена Нагорная (04.04.19). #DrawYourValues: Кличко, Onuka, Пелипас говорят о своих ценностях. buro247.ua (російською) . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  29. ↑ Засідання Наглядової ради НУ “ОМА” – Національний університет "Одеська Морська Академія". 8 травня 2019. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Інтерв'ю:

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Барінова_Яна_Дмитрівна&oldid=43142020