Баскський конфлікт — Вікіпедія

Баскський конфлікт — збройний та політичний конфлікт в Іспанії між державою та баскськими сепаратистами, які прагнули здобути незалежність басків від Іспанії та Франції. Рух побудовано навколо сепаратистської організації ETA[1], яка з 1959 року розпочала компанію нападів проти іспанської адміністрації. У відповідь, вона була визнана терористичною організацією, а її діяльність заборонена іспанською, англійською, французькою й американською владою. Конфлікт відбувався на етнічних територіях басків, що є частиною Іспанії та меншою мірою на території Франції, де зазвичай був притулок для членів ЕТА. Він був найбільш тривалим насильницьким конфліктом в історії сучасної Західної Європи. Його іноді називають «найдовшою війною в Європі» Хоча дискусія з питання про незалежність країни Басків почалась в ХІХ столітті, збройний конфлікт не починався допоки не було створено організацію ЕТА. З того часу, конфлікт призвів до загибелі понад 1000 осіб, більшість з яких співробітники поліції і служб безпеки, військовослужбовці збройних сил, іспанські політики, журналісти та інші. Також були тисячі поранених, десятки викрадених і велика кількість були у вигнанні, що повинні були рятуватися втечею від насильства або уникнути захоплення іспанською чи французькою поліцією, або ж навіть Європолу[2] та Інтерполу. [3][4]

20 жовтня 2011 року ЕТА заявила про «остаточне припинення своєї збройної діяльності». Іспанський прем'єр Хосе Луїс Родрігес Сапатеро описав цей крок як «перемога демократії». [5]

Визначення конфлікту

[ред. | ред. код]

Баскський конфлікт, використовується для визначення широкого політичного конфлікту між частиною Баскського суспільства, а пізніше Конституційною моделлю іспанської децентралізованої держави, щоб описати виключно збройне протистояння між ETA та іспанською державою, або описує собою суміш обох точок зору. Франція не була втягнута в конфлікт з ЕТА і лише поступово починає співпрацювати з іспанським правоохоронними органами в 1987 році. На відміну від Північної Ірландії, іспанські збройні сили не були залучені у конфлікт, хоча вони були одними з головних цілей ЕТА за межами країни Басків.

Література

[ред. | ред. код]

Марія Яцимірська. Мовна політика Європейського Союзу. — Вісник Львівського університету. Сер. Журналістика. 2019. Вип. 46.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.45.10014

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Економіка і організація управління. Vasyl Stus Donetsk National University.
  2. Yatsymirska, Mariya (3 травня 2019). МОВНА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. Процитовано 26 листопада 2019.
  3. Datos significativos del conflicto vasco, 1968–2003. Eusko News (Spanish) . 2003. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 1 листопада 2010.
  4. El Foro de Ermua culpa a Ibarretxe del exilio forzoso de 119.000 vascos. El Mundo. 26 лютого 2005. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2010.
  5. Basque group Eta says armed campaign is over. BBC News. 20 жовтня 2011. Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 20 жовтня 2011.