Бахмутська провінція — Вікіпедія

Бахмутська провінція — адміністративно-територіальна одиниця у складі Азовської та Воронізької губерній Російської імперії. Утворено у 1719 році, ліквідовано у 1783 році.

У складі Азовської і Воронізької губернії (1719-1765)

[ред. | ред. код]

У 1703-1710 роках існував Бахмутський повіт.

У 1710-1719 роках існувало Бахмутське воєводство.

Бахмутська провінція утворена 1719 року з Бахмутського воєводства. Адмінцентр — місто Бахмут. У провінції були включені містечка та слободи: Борівське, Краснянске, Новий АйдарРай-ГородокСтарий АйдарСухарів и Ямпіль.

У 1719-1725 відносилася до Азовської губернії і у 1725-1765, по причині зміни назви губернії — до Воронізької.

У провінції були міста: Бахмут, Тор, Сокольськ (сучасне місто Липецьк), Білоколодськ (сучасне село Крутогірря Липецького району, колишнє місто Білий Колодязь) і Романів (сучасне Леніне Липецького району). Проте три останніх міста у 1728 році не входять до провінції і в 1737 року переписані у складі Воронізької провінції.

У складі Новоросійської губернії (1765-1775)

[ред. | ред. код]

26 березня 1765 року Бахмутська провінція була передана зі складу Воронізької губернії до Новоросійської губернії. На той час (1765) до неї входили:

Станом на 1775 рік у складі провінції було 21 державне поселення, 40 поміщицьких поселень і Бахмутський гусарський полк складом з 16 рот.

1775 року Бахмутська провінція перейшла до Азовської губернії.

У складі Азовської губернії 1775-1783

[ред. | ред. код]

Впродовж 1775-1783 років Бахмутська провінція перебувала у складі Азовської губернії. Територія провінції включала Бахмутський повіт та Слов'яносербію.

З утворенням 30 березня 1783 року Катеринославського намісництва із Азовської і Новоросійської губерній Бахмутську провінцію ліквідовано. У наступному 1784 році з неї утворено 2 повіти: Бахмутський й Донецький.

Література

[ред. | ред. код]
  • Полное собрание законов Российской империи. Собрание 1-е, т. 20, № 14252. СПб., 1830;
  • Скальковский А. Хронологическое обозрение Новороссийского края, ч. 1. Одесса, 1836.

Посилання

[ред. | ред. код]