French
DeutschБачинський Володимир Миколайович — Вікіпедія
| Володимир Бачинський | |
|---|---|
 Бачинський Володимир Миколайович | |
| Народився | 25 травня 1880 Самбір |
| Помер | 25 травня 1927 (47 років) Львів ·самогубство |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща |
| Національність | українець |
| Діяльність | адвокат, політик |
| Alma mater | Львівський університет |
| Посада | член Української Національної Ради ЗУНР, посол австрійського парламенту (1917—1918), посол до Галицького сейму (1913—1914) |
| Партія | УНДП |
| Конфесія | греко-католик |
| Батько | професор гімназії |
| Мати | Ванда Гоновська |
 Герб Сас | |
Володимир Миколайович Бачинський гербу Сас[1] (25 травня 1880, Самбір — 25 травня 1927, Львів) — український політичний діяч, адвокат, організатор Української Національно-Демократичної Партії.
Народився в Самборі 25 травня 1880 року[2][3] (за іншими даними 30 січня[4][5]). Батько — професор Самбірської гімназії Микола Бачинський.
Закінчив Бережанську гімназію.[6] Після закінчення Львівського університету працював в адвокатських канцеляріях Бережан, Підгайців. В молоді роки входив до УСДП. З 1907 року у Львові, співдиректор Краєвого кредитового союзу, секретар Народного комітету УНДП. 1913 року відкрив власну адвокатську канцелярію у Підгайцях.[1] Член Загальної Української Ради з 5 травня 1915 року.
Напередодні та в роки першої світової війни — посол до Галицького сейму (1913—1914 роки; від IV курії, округ Підгайці — Козова, член Українського соймового клубу[7]) й австрійського парламенту (1917 — 1918 роки, від двомандатного округу № 64 — після смерті Йосипа Фолиса)[8]. Після Листопадового зриву 1918 року повернувся до Львова.[3] Входив до складу Української Національної Ради ЗУНР. Був інтернований в концтаборах у Баранові, Домб'ї. Звільнений восени 1919 року.[1]
У 1920—1924 роках голова Міжпартійної Ради. Один із лідерів правого крила Української народної трудової партії, яке виступало за «реальну» політику щодо Польщі в українських землях (голова партії). Редактор газети «Громадська думка»; голова «Міжпартійної ради» — блоку політичних партій, які 1925 року створили УНДО. Від 1924 року очолював Український еміграційний комітет, що опікувався переселенням українців Галичини за океан.[6] Налагодив ділові зв'язки з федеральним урядом Канади і тамтешнім Товариством опіки над українськими переселенцями ім. Святого Рафаїла. Відвідав Канаду, де побував у місцях найбільшого скупчення українців. Розробив план подальшого переселення. За ініціативи Бачинського відкрито еміграційні бюро в Тернополі та Станиславові, а у Львові почав видаватись двотижневик «Український еміґрант».[2] 1925—1926 роках — член Українського національно-демократичного об'єднання, виключений за угодовство.
Ініціатор Міщанського братства міста Львова. Став першим його почесним членом. Член Товариства «Просвіта».[3]
Після звинувачень з боку закордонного проводу УНТП і нервового зриву намагався вчинити самогубство, після чого помер у львівській лікарні[3] 25 травня 1927 року[1] (є також версії про 24[4] і 26 травня[5]). Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.[2]
- ↑ а б в г Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 119.
- ↑ а б в Марунчак М. Бачинський Володимир // Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег, 1986. — С. 48.
- ↑ а б в г Баран З. Бачинський Володимир Миколайович // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 195—196. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- ↑ а б М. С. Бачинський. Бачинський Володимир Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
- ↑ а б Фотографія надгробка на Личаківському цвинтарі
- ↑ а б Гуцал П., Мельничук Б. Бачинський Володимир Миколайович… — С. 91.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 103—114.
- ↑ Kurzbiografie Baczynskyj (Bačyns'kyj), Volodymyr Dr. iur. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
.jpg){kind=link}
- Гуцал П., Мельничук Б. Бачинський Володимир Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 91. — ISBN 966-528-197-6.
- Зайцев О. Ю. Бачинський Володимир Миколайович [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 208. — ISBN 966-00-0734-5.
- Кедрин І. Життя — Події — Люди. — Нью-Йорк, 1976.
- Народний з'їзд. Політичний огляд і звіт з діяльності // Діло. — 1923. — 25 трав.
- Сливка Ю. Ю. Західна Україна в реакційній політиці польської та української буржуазії (1920—1939). — К., 1985.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).
- Torzecki R. Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923—1929. — Kraków, 1989. — ISBN 83-08-01977-3. (пол.)