French
DeutschПіреллі Тауер — Вікіпедія
| Хмарочос «Піреллі» | |
|---|---|
| Інформація | |
| 45°29′05″ пн. ш. 9°12′04″ сх. д. / 45.484788° пн. ш. 9.201221° сх. д. | |
| Розташування | Мілан Італія |
| Країна | Італія[1] |
| Статус | використовується |
| Стиль | модерна архітектура |
| Початок будівництва | 1956 |
| Завершено | 1960 |
| Відкрито | 1960 |
| Використання | Офісний центр |
| Висота | |
| Антена/Шпиль | 127,1 м |
| Дах | 124,1 м |
| Технічні деталі | |
| Кількість поверхів | 32 |
| Інше | |
| Архітектор | Джіо Понті за участі П'єра Луїджі Нерві |
 | |
 Піреллі Тауер у Вікісховищі | |
Башта Піреллі (італ. Grattacielo Pirelli) — хмарочос в Мілані, довгий час був найвищим в Італії (після туринської Моле-Антонелліана).
В 1950 р. Альберто Піреллі, президент концерну «Pirelli», виступив з ідеєю будівництва італійського хмарочоса на тому місці, де в XIX столітті знаходились перші виробничі потужності його компанії.
Башту Піреллі спроектував Джіо Понті за участі П'єра Луїджі Нерві, котрий наполіг на революційному відході від традиційної для хмарочосів того часу прямокутної форми.
На зведення 127-метрової офісної будівлі пішло більше 60 000 тон бетону. Основна частина будівельних робіт відбулася у 1956-60 рр. 18 квітня 2002 р. в башту Піреллі врізався любительський літак; троє людей загинуло.
- Фото Паоло Монті
- ↑ archINFORM — 1994.