Безсоння (роман) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Безсоння (значення).
«Безсоння»
«Insomnia»
Обкладинка українського видання
Жанржахи, фентезі
Формароман
АвторСтівен Кінг
Моваанглійська
Опубліковано15 вересня 1994
Країна США
ВидавництвоСША Viking Press
Україна Фоліо
Опубліковано українською2008
ПерекладК. Борисенко

«Безсоння» — містичний роман американського письменника Стівена Кінга. Виданий в 1994 році. Українською вийшов 2008 року в видавництві «Фоліо»[1]. За перше півріччя 2009 року «Буквоїд» опублікував індивідуальні рейтинги книг українською Станіслава Бондаренка та Юрія Ковальського у номінації «Красне письменство». В розділі «Сучасна зарубіжна проза / драматургія» роман посів 6-те місце. При чому 5-те посіла авторська збірка оповідань Кінга «Коли впаде темрява».[2]. Щоправда, за остаточними результатами конкурсу 2009 року роман «Безсоння» посів 25-те місце.[3]

Опис сюжету

[ред. | ред. код]

Ральф Робертс, головний герой твору, поступово втрачає дружину, яка помирає через пухлину мозку. Ральф намагається знайти втіху в щоденних прогулянках під спекою. Під час однієї з таких прогулянок він перешкоджає Еду Діпно напасти на водія вантажівки, яку той зачепив. Тоді ж Ральф помічає в, здавалося б, спокійному Еді, молодому вченому, певні зародки божевілля.

Зрештою, довготривала боротьба лікарів з пухлиною мозку дружини завершилась невдало. Поступово до Ральфа приходить безсоння та йому здається, що це скоро минеться. Але воно триває й триває, завдаючи страждань, розпалюючи лють і затьмарюючи думки. Безсонні ночі сповнені реалістичних кривавих видінь.

Ральф бачить вранці побиту Едом його дружину — Елен. Чоловік, всупереч запереченням жінки, викликає поліцію на Еда. Незабаром у місто має приїхати відома феменістка Сюзен Дей (у центр допомоги якої подалась Елен). Місто розділяється на два табори: прибічники Сюзен Дей і її противники, які намагаються не допустити її приїзд у Деррі. Ед Діпно очолює противників відомої феменістки, намагаючись всякими способами перешкодити її приїзду. «Друзі життя» на чолі Еда Діпно звинувачують Ральфа у підтримці абортів і один з їх прибічників намагається проштрикнути чоловіка в бібліотеці, але Ральфу вдається вирватись і тимчасово осліпити нападника.

Ральф починає бачити лисих лікарів-карликів і один з них здається божевільним і не врівноваженим. Ральф спостерігає, що над кожною істотою є мотузки, які підтримують життя, лікарі-карлики ж перерізають їх, завершуючи існування суб'єкта. На неврівноваженому карлику він бачить панаму свого сусіда МакҐоверна (яка загубилась) і сприймає це як недобрий знак. Він незабаром дізнається, що сусідка Луїза теж страждає від безсоння і бачить аури.

Незабаром вони зустрічають двох лікарів-карликів, яких називають Клото і Лахесіс, а третього божевільного Атропосом (як міфічних мойр). Перші двоє служать Визначеності і позбавляють життя згідно з чітким обрахунком, а Атропос слугує Випадковості, здатний завдати смерті будь-коли і як. Атропос перерізав мотузку Еду Діпно, але той не помер, а збожеволів. Едом керує могутня темна сила — Багряний Король і Діпно хоче врізатись літаком у місце заходу Сюзен Дей. Ральф же повинен перешкодити цьому, але справжнє його покликання — це врятувати від смерті там хлопчика Патріка Денвілла, який повинен відіграти величезну роль у майбутньому для стрільця Роланда (персонажа «Темної вежі»).

Ральфа телепортують у літак, чоловік намагається перерізати дроти і скерувати літак від будівлі з людьми. Перед Ральфом постає Багряний Король у формі його дитячого страху — риби з отруйними вусами. Чоловік перемагає у поєдинку з Королем і скеровує літак вліво від будинку, де аероплан розбивається. За допомогою надприродньої сили Луїза витягає вчасно Ральфа з літака, рятуючи його.

Після всіх подій Ральф одружується з Луїзою і живе щасливе життя, іноді доглядаючи Наталі — дочку Елен і Еда Діпно. У пари зникає безсоння, як і пам'ять про аури, лисих лікарів-карликів та минулі події. Проте історія на цьому не завершилася: Атропос вирішив убити Наталі, Ральф, відчуваючи це — прямує до дівчинки і рятує її від автомобіля, жертвуючи собою.

Перед тим як Ральф зупинив смерть тисячі людей від падіння літака, Патрік Денвілл сидячи з матір'ю на імпрезі Сюзен Дей, малював малюнок: на заході сонця височіла темна вежа, всипана навколо червоними трояндами; біля неї стояв стрілець, а на верхівці, спираючись на перила, Багряний Король.

Персонажі

[ред. | ред. код]

В романі діє велика кількість персонажів. Серед них можна виділити:

  • Ральф Робертс — головний герой, який після втрати дружини поступово втрачає сон і починає бачити дивні речі навколо себе.
  • Керолайн Робертс — дружина Ральфа, що помирає на початку роману від раку мозку, який був виявлений занадто пізно.
  • Білл Мак-Ґоверн — Ральфів друг, живе на першому поверсі будинку, в якому живе Ральф.
  • Ед Діпно — молодий вчений, сусід Ральфа, з родиною якою він перебуває в дружніх стосунках. Пізніше Ед виявляється агресивною, небезпечною та напівбожевільною людиною.
  • Елен Діпно — дружина Еда, який не раз прикладав руку до неї.
  • Наталі Діпно — дівчинка-маля Елен та Еда Діпно.
  • Доктор Літчфілд — лікар Ральфа, який спочатку помилився з діагнозом його дружини. У зв'язку з чим Ральф не наважувався піти до нього зі скаргою на безсоння.
  • Луїза Чесс — ровесниця Ральфа, стара леді, яка ще зберігає залишки своєї краси. У неї з Ральфом давня симпатія. Виявляється у неї теж безсоння. В кінці твору вона та Ральф одружуються.
  • Сьюзен Дей — громадська діячка, яка виступає за права жінок і, зокрема, за право на аборт. Весь сюжет розгортається на фоні підготовки до її приїзду в Ральфове містечко Деррі. Жителі містечка діляться на захисників прав жінок та на захисників життя («Друзів життя»).
  • Патрік Денвілл — хлопчик, який має надзвичайний дар до малювання і може бачити невидимі речі. В кінці роману виявляється, що останні події в м. Деррі пов'язані саме з ним, оскільки в майбутньому хлопчику судилося відіграти значну роль у врятуванні героя серії романів С. Кінга Темна Вежа — Роланда. Таємничі сили очолювані Кривавим Царем (Багряним Королем) намагаються вбити малого використовуючи Еда Діпно, інші сили намагаються врятувати його закликавши для цього Ральфа.

Переклад українською

[ред. | ред. код]

Вперше переклад українською з'явився у 2008 році у видавництві «Фоліо» у перекладі К. Борисенка.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Фрагмент «Безсоння»[недоступне посилання з червня 2019]
  2. ↑ «Книжка року-2009»: Лідери літа. Індивідуальні рейтинґи у номінації «Красне письменство»- 24.07.2009
  3. ↑ Повні результати XI Всеукраїнського рейтингу «Книжка року ’2009» [Архівовано 23 березня 2010 у Wayback Machine.] — 20.02.2010

Література

[ред. | ред. код]
  • Стівен Кінг. Безсоння. Переклад з англійської: К. Г. Борисенко; художнє оформлення: Е. В. Вдовіченко. Харків: Фоліо, 2008. 793 стор. ISBN 978-966-03-4457-0
книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Романи

Керрі (1974) • Салимове Лігво (1975) • Сяйво (1977) • Протистояння (1978) • Мертва зона (1979) • Та, що породжує вогонь (1980) • Куджо (1981) • Крістіна (1983) • Кладовище домашніх тварин (1983) • Талісман (1984; разом з П. Страубом) • Цикл перевертня (1984) • Воно (1986) • Очі дракона (1987) • Мізері (1987) • Томмінокери (1987) • Темна половина (1989) • Нагальні речі (1991) • Джералдова гра (1992) • Долорес Клейборн (1992) • Безсоння (1994) • Роза Марена (1995) • Зелена миля (1996) • Відчай (1996) • Мішок з кістками (1998) • Дівчина, що кохала Тома Гордона (1999) • Ловець снів (2001) • Чорний дім (2001; разом з П. Страубом) • З Б'юїка 8 (2002) • Хлопець з Колорадо (2005) • Зона покриття (2006) • Історія Лізі (2006) • Острів Дума (2008) • Під куполом (2009) • 11/22/63 (2011) • Країна розваг (2013) • Доктор Сон (2013) • Містер Мерседес (2014) • Відродження (2014) • Що впало, те пропало (2015) • Кінець зміни (2016) • Сплячі красуні (2017; разом з О. Кінгом[en]) • Аутсайдер (2018) • Інститут (2019) • Згодом (2021) • Біллі Саммерс (2021) • Останнє завдання Ґвенді[en] (2022; разом з Р. Чізмаром) • Казка (2022) • Голлі (2023)

Цикл «Темна Вежа»
Під псевдонімом
Річард Бахман
Оповідання / Повісті

Сунична весна (1968) • Я дверний проріз (1971) • Поле бою (1972) • Вантажівки (1973) • Інколи вони повертаються (1974) • Газонокосар[en] (1975) • Карниз (1976) • Чоловік, який любив квіти (1976) • Діти кукурудзи (1977) • Корпорація «Кидайте палити» (1978) • Імла (1980) • Ріта Гейворт і втеча з Шоушенка (1982) • Метод дихання (1982) • Тіло (1982) • Здібний учень (1982) • Сонячний пес[ru] (1990) • Таємне вікно, таємний сад (1990) • Бібліотечна поліція (1990) • Лангольєри (1990) • Сліпий Віллі (1994) • Для чого ми у В'єтнамі? (1999) • Карлики в жовтих плащах (1999) • Тіні ночі спадають з небес (1999) • Серця в Атлантиді (1999) • Дуже тісний кут[en] (2008) • N.[en] (2008) • Ур (2009) • Біллі Блокада (2010) • Справедливе подовження (2010) • Пульт Ґвенді (2017; разом з Р. Чізмаром) • Піднесення (2018) • Щур (2020) • Якщо кров тече (2020) • Життя Чака (2020) • Телефон містера Харрігана (2020)

Авторські збірки
Документалістика
Електронні книги

Верхи на кулі (2000) • Рослина (2000) • Ур (2009) •

Інші збірки
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Безсоння_(роман)&oldid=41669688