Белградський університет — Вікіпедія
Белградський університет (серб. Универзитет у Београду) — найбільший і найстарший вищий навчальний заклад Сербії, заснований в 1808 році в Белграді[5].
Цей розділ статті ще не написано. |
Університет має 31 факультет: архітектури, біології, спеціальної освіти і реабілітації, економіки, спорту та фізичного виховання[sr], досліджень в області безпеки, організаційних наук, політичних наук, фізичної хімії, фармації, філології, філософії, фізики, географії, цивільного будівництва, хімії, машинобудування, математики, медицини, сільського господарства, права, гірничо-геологічна академія, транспортного машинобудування, стоматології та лісового господарства, технології та металургії, православного богослов'я, підготовки вчителів, ветеринарної медицини, технічних наук і електротехніки[6]. У ньому навчається понад 90 000 студентів, викладають 4 289 викладачів[5].
Крім факультетів Белградський університет відомий бібліотекою «Свєтозар Маркович», науково-дослідними інститутами і центрами, серед яких Інститут ядерних наук «Винча», Електротехнічний інститут «Нікола Тесла», Інститут імені Михайла Пупина, інститут ботаніки і ботанічний сад «Євремовац».
- Зоран Джинджич — прем'єр-міністр Сербії
- Срджан Асан Керім — голова Генеральної Асамблеї ООН
- Кіро Глігоров — перший президент Республіки Македонія
- Данило Кіш — відомий сербський письменник
- Владо Малеський — македонський прозаїк
- Мілорад Павич — відомий сербський письменник, автор «Хозарського словника»
- Меша Селімович — югославський боснійський письменник
- Марґіта Стефанович — югославська та сербська піаністка
- Борис Тадич — президент Сербії
- Мірко Цветкович — прем'єр-міністр Сербії
- Патріарх Сербської православної церкви Іриней
- Раде Булатович — сербський дипломат. Посол в Києві
- Йован Скерлич — сербський літературознавець, критик
- Сенютович-Бережний Вячеслав — український історик
- Гойко Мітіч — актор
- Ратко Янев — фізик-ядерник, член Македонської академії наук і мистецтв, дипломат[7]
- Драґана Кршенкович Бркович — чорногорська письменниця
- Бранка Рауніґ — боснійська вчена-археолог, дослідниця доісторичної епохи та музейна кураторка.
- Сташа Зайович — чорногорська феміністка, пацифістка та публіцистка.
- Федір Гербут — сербський фізик-теоретик
- ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ а б в https://web.archive.org/web/20240131234035/https://www.coar-repositories.org/members/
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ https://web.archive.org/web/20221123144401/https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2010. Процитовано 1 травня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 1 травня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ратко Јанев (1939-2019). Биографија. Македонска академија на науките и уметностите (македонською) . Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Сербію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |