Бельов — Вікіпедія

Місто Бельов Белёв Герб Координати 53°48′00″ пн. ш. 36°08′00″ сх. д. / 53.8° пн. ш. 36.133333333333° сх. д. / 53.8; 36.133333333333 Країна  Росія Росія Регіон Тульська область Муніципальний район Бельовський район Перша згадка 1147 Місто з 1777 Площа 8,58 км² Висота центру 165 м Водойма Ока (лівий берег[d]) Населення ▼ 13 180  (2018) Часовий пояс UTC+3 Телефонний код 48742 Поштовий індекс 301530 Ідентифікатор 70 206 501 GeoNames 578091 Бельов Бельов (Росія)  Бельов у Вікісховищі

Бельо́в^[1], також Бєльо́в (рос. Белёв; написання до 1918 року: Бѣлевъ) — місто (з 1437) в Росії, адміністративний центр Бельовського району Тульської області.

Місто розташоване на лівому березі Оки, за 120 км від Тули.

Вперше місто згадується, як і Москва, в літописі за 1147 рік. У XIV столітті місто потрапило під владу Великого князівства Литовського. З кінця XIV — початку XV століть до 1558 року був центром удільного Бельовського князівства^[2]. За деякими даними, князівство випускало власні монети^[3].

У 1437 році біля Бельова відбулася битва між татарським військом під командуванням хана Улу-Мухаммеда і литовським військом, у якій литовці зазнали нищівної поразки. Оскільки ті роки Бельов належав Великому князівству Литовському, Улу-Мухаммед, захопивши Бельов, намагався продемонструвати лояльність московському великому князю і пропонував союз. Але князь не міг піти на конфлікт з Литвою і був змушений відкинути пропозицію хана. Напади і грабежі кримських татар в Бельові відбулися також в 1512 і 1544 роках. У 1536 році напад було успішно відбито неподалік від міста під селом Темрянь воєводою Семеном Льовшиним — предком Василя Льовшина.

З другої половини XVI століття фортеця Бельов входила в Засічну межу на південних околицях Росії. Іван Грозний особисто приїжджав оглядати рубежі і побував у Бельовській фортеці і Спасо-Преображенському монастирі (зведеному удільними князями за часів литовського панування). Бельов увійшов також до числа так званих «опричних» міст. Пізніше Бельовська фортеця входила до Української лінії, штаб-квартира Українського Корпусу.

У Бєльові вже в XVII столітті був проведений водопровід з дерев'яними трубами^[2].

У 1777 році Бельов став повітовим містом Бельовського повіту Тульського намісництва (з 1796 року — Тульської губернії).

У 1888 році великий промисловець і купець Амвросій Прохоров відкрив у Бельові виробництво листкової бельовської («прохоровської») пастили.

За Бельовим названо бельовську археологічну культуру новокам'яної доби у горішньому Пооччі.

З 1558 по 1561 рік удільним власником міста Бєльов був майбутній гетьман України Дмитро Вишневецький (Байда).

Населення міста, станом на 2018 рік, — 13 180 осіб.

• Романов Олексій Володимирович (1908—1998) — радянський державний діяч, журналіст.

• Пухов В. А. Древнерусские малые города. — Калуга : Гриф, 2007. — 141 с. — ISBN 978-5-89668-150-2. (рос.)
• Белев: исторический справочник на Тульському міському порталі vtule.ru (рос.)
• город Бєльов Тульська область — авторський сайт з довідковими та історичними даними (рос.)

Це незавершена стаття про Тульську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.