French
DeutschБеляков Юрій Володимирович — Вікіпедія
| Юрій Володимирович Беляков | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження | 22 липня 1961 (63 роки) м. Самбір | ||||
| Alma Mater | Національний університет оборони України імені Івана Черняховського | ||||
| Військова служба | |||||
| Приналежність |  Україна | ||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||||
| Формування | |||||
| Війни / битви | Війна на сході України | ||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
Ю́рій Володи́мирович Беляко́в (нар. 22 липня 1961, м. Самбір) — полковник Збройних сил України.
Народився 22 липня 1961 року в місті Самбір Львівської області.
Закінчив Київське суворовське військове училище та Бакинського вищого загальновійськового училища.
З 1978 по 1991 рр. служив у Збройних силах СРСР, у тому числі з 1982 по 1983 рр. — у Республіці Афганістан.
З липня 1998 по червень 2006 р. очолював Ужгородське міське товариство ветеранів війни в Афганістані.
2000—2002 — працював в управлінні з питань внутрішньої політики Закарпатської ОДА.
З 2002 року депутат Ужгородської міської ради. 2002—2005 рр. — секретар Ужгородської міської ради. 2007—2008 роки — заступник директора, азгодом і директор ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податковихорганів» ДПА в Закарпатській області.
У 2007 році закінчив Закарпатський державний університет за спеціальністю «Облік і аудит».
З 2008 р. — уповноважений представник Державного комітету України у справах ветеранів у Закарпатській області.
З листопада 2010 по 2014 рік був заступником міського голови Ужгороду, депутатом Ужгородської міської ради VI скликання від партії регіонів.[1][2]
У грудні 2012 року йому підпалили автівку («Hyundai Santa Fe» 2006 року випуску).[3]
Під час депутатської каденції пішов добровольцем в АТО.[4]
Службу проходив: заступником командира 53 окремої механізованої бригади з березня 2015 року по травень 2016 року, з травня 2016 року військовий комісар Одеського обласного військового комісаріату.[5]
У лютому 2022 року став командиром новоствореної 68-ї окремої єгерської бригади.[5]
З березня 2023 року начальник Закарпатського обласного Центру підготовки населення до національного спротиву.
- Дружина — Белякова Н. В.;
- Сини — Беляков Сергій та Олександр;
- Донька — Белякова І. Ю.;
- Орден Червоної Зірки;
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня;
- Орденом Богдана Хмельницького II ступеня (6.1.2016) — За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[6]
- Орден Богдана Хмельницького I ступеня (14.5.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].
- ↑ Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2017. Процитовано 6 січня 2017. [Архівовано 2017-01-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Звіт депутатів фракції «Партії регіонів» в Ужгородській міській раді перенесено. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 6 січня 2017.
- ↑ Заступник мера Ужгорода Беляков каже, що він у розпачі і не може уявити, хто підпалив його авто
- ↑ Екс-регіонал Беляков, депутат Ужгородської міськради їде на Схід. Архів оригіналу за 14 березня 2019. Процитовано 6 січня 2017.
- ↑ а б Командир єгерської бригади – повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. АрміяInform. 18 травня 2022. Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 6 січня 2016 року № 1/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 14 травня 2022 року № 334/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Екс-депутата Белякова нагородили орденом як полковника. [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Беляков Юрій Володимирович на Wiki Чиновника
- Заступники міського голови
- (рос.)ПР в соцсєтях: 14-лєтняя дєвочка за рульом, «мафія» і культ партійного Лідера. [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Командир єгерської бригади – повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. АрміяInform. 18 травня 2022. Процитовано 28 грудня 2022.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |