Бенефіціар — Вікіпедія

Бенефіціар — одержувач визначених вигод, що виникають у результаті реалізації проєкту.

Бенефіціар (від фр. benefice — прибуток, користь) — особа, що отримує прибуток від своєї власності, яку передано в довірче користування іншій особі, юридичній чи фізичній (оренда, винайм), або від використання власності третіми особами (наприклад, коли акціонер передає акції в користування брокеру, з метою отримання максимального прибутку (дивіденда). Бенефіціаром є також особа, на користь якої банк-емітент відкриває документарний акредитив.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Зазвичай бенефіціаром є експортер, продавець товарів чи послуг, які є предметом міжнародної угоди купівлі-продажу.

Бенефіціар — набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників.[1]

Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». 5 липня 2012. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 27 липня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]