Бенуа Микола Леонтійович — Вікіпедія

Бенуа Микола Леонтійович
рос. Николай Леонтьевич Бенуа
Народження	1 (13) липня 1813 Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Смерть	11 (23) грудня 1898 (85 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Країна (підданство)	Російська імперія
Навчання	Петербурзька академія мистецтв (1836) і Петрішулеd
Діяльність	архітектор
Нагороди
Батько	Louis César Benoisd
Мати	Anna Katarina Christina Concordia Gropped[2]
Брати, сестри	Julius Benoisd
Діти	·Бенуа Олександр Миколайович[3], Бенуа Леонтій Миколайович[3], Albert Nikolayevitch Benoisd[3][4] і Катерина Бенуаd[2]
Бенуа Микола Леонтійович у Вікісховищі

Микола Леонтійович Бенуа́ (нар. 13 липня 1813, Санкт-Петербург — пом. 23 грудня 1898, Санкт-Петербург) — російський архітектор, аквареліст, майстер декоративного мистецтва; академік з 1847 року, професор з 1957 року і почесний член з 1896 року Петербурзької академії мистецтв, голова Петербурзького товариства архітекторів у 1890—1893 роках. Батько архітектора Леонтія Бенуа та художників Альберта і Олександра Бенуа.

Народився 1 [13] липня 1813(18130713) року в Санкт-Петербурзі (тепер Російська Федерація). Протягом 1827—1836 років навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Під час навчання отримав велику золоту медаль за проєкт училища правознавства. Протягом 1840—1846 років вивчав архітектуру у Франції, Італії, Німеччині.

Помер в Санкт-Петербурзі 11 [23] грудня 1898 року. Похований в крипті зведеного ним храму Відвідин на колишньому Виборгському католицькому цвинтарі у Санкт-Петербурзі.

• в Санкт-Петербурзі збудував:
  • садибу Шереметьева на набережній річки Фонтанки;
  • будинок Кребера на розі вулиць Спаської і Надеждинської;
  • будівлі Товариства взаємного поземельного кредиту на Адміралтейській набережній;
• в Петергофі збудував придворні стайні, пошту, вокзал Новий Петергоф, Фрейлінські корпуси, шпиталь, Кавалерський будинок, Офіціантський будинок, Верхньосадський будинок, будинок вартового в парку, каскад драконів.
• в Україні:
  • церква в маєтку М. Павлова (тепер у складі Павлограда; 1847—1862);
  • проєкт церкви для садиби А. Шидловського на Харківщині (1846);
  • садиба Попова у Василівці (1864—1884).

Спроєктував пам'ятник на могилі українського художника Василя Штернберга в Римі (1845). Автор садибного комплексу у селі Високому, театру в Ґельсінфорсі.

На честь архітектора названий астероїд головного поясу 5419 Бенуа, відкритий 29 вересня 1981 року^[5].

• Бенуа Николай Леонтьевич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия. Советская энциклопедия. Москва. 1971. Том 3. сторінки 644—645.(рос.);
• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 58 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник;