Бережний Семен Петрович — Вікіпедія

Бережний Семен Петрович
Народився	1905 село Верхня Озеряна Харківського повіту Харківської губернії, тепер Харківського району Харківської області
Помер	11 листопада 1964(1964-11-11) місто Київ
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди

Семен Петрович Бережний (1905(1905), село Верхня Озеряна Харківського повіту Харківської губернії, тепер Харківського району Харківської області — 11 листопада 1964, місто Київ) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Сталінського обкому КП(б)У, завідувач відділів ЦК КП(б)У.

Народився в родині селянина. Трудову діяльність розпочав у 1922 році чорноробом на підприємствах міст Харкова і Мерефи.

Член ВКП(б) з 1931 року.

Освіта вища. Після закінчення хіміко-технологічного інститут працював начальником цеху Орджонікідзевського (тепер — Єнакієвського) коксохімічного заводу. З 1939 року — на партійній роботі в Сталінській області.

У 1940—1941 роках — 1-й секретар Орджонікідзевського (тепер — Єнакієвського) міського комітету КП(б)У Сталінської області.

У травні 1941 — березні 1944 року — завідувач відділу вугільної промисловості ЦК КП(б)У. Під час німецько-радянської війни перебував у розпорядженні військової ради Південно-Західного фронту.

У березні 1944 — травні 1945 року — 2-й секретар Сталінського обласного комітету КП(б)У.

З 1945 року — слухач Вищої школи партійних організаторів при ЦК ВКП(б) у Москві.

З лютого 1946 по травень 1948 року — завідувач відділу хімічної промисловості ЦК КП(б)У.

З травня 1948 по лютий 1951 року — інспектор ЦК КП(б)У.

З лютого 1951 по 1952 рік — начальник політичного відділу будівельно-монтажного управління № 11 «Укрводбуду».

З листопада 1952 по травень 1953 року — заступник голови правління Укрліспромради.

З травня 1953 року — начальник Управління хімічної промисловості Української ради промислової кооперації (Укрпромради).

З 1957 року — на керівній господарській роботі в Українській Раді народного господарства (Укрраднаргоспі).

Потім — персональний пенсіонер в місті Києві.

• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• медалі

• газета «Вечірній Київ» — листопад 1964 року.

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.