Бикова Єлизавета Іванівна — Вікіпедія

Бикова Єлизавета Іванівна
Єлизаве́та Би́кова
Народилася	4 листопада 1913(1913-11-04)[1][2] Боголюбове, Владимирський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія
Померла	8 березня 1989(1989-03-08)[1][2] (75 років) Москва, СРСР
Поховання	Хованський цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	шахістка, нехудожня письменниця
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Єлизаве́та Іва́нівна Би́кова (4 листопада 1913, село Боголюбово нині Володимирскої області — 8 березня 1989 Москва) — третя в історії чемпіонка світу з шахів (1953—56, 1958—62), заслужений майстер спорту (1953), міжнародний гросмейстер (1976); економіст-плановик, журналіст.

Першого успіху досягла в чемпіонаті Москви (1937, 3-е місце); шестиразова чемпіонка Москви (у 1938—52) і триразова чемпіонка СРСР (1947, 1948, 1950). У роки німецько-радянської війни виступала в московських госпіталях з лекціями про шахи і сеансами одночасної гри.

У 1953 році виграла матч на першість світу у Л. В. Руденко з рахунком 8:6. В кінці 50-х — початку 60-х рр. в Москві зіграла 3 матчі на першість світу (у 1958 і 1960 виграла у О. М. Рубцової і К. О. Зворикіної). Виступала в московських турнірах до кінця 70-х .

Нагороджена орденом «Знак Пошани».

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Чемпіонки світу з шахів(рос.)

Це незавершена стаття про шахіста або шахістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.