Бикова Єлизавета Іванівна — Вікіпедія

Бикова Єлизавета Іванівна
Єлизаве́та Би́кова
Народилася4 листопада 1913(1913-11-04)[1][2]
Боголюбове, Владимирський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія
Померла8 березня 1989(1989-03-08)[1][2] (75 років)
Москва, СРСР
ПохованняХованський цвинтар
Країна СРСР
Діяльністьшахістка, нехудожня письменниця
Нагороди
орден «Знак Пошани»
заслужений майстер спорту СРСР

Єлизаве́та Іва́нівна Би́кова (4 листопада 1913, село Боголюбово нині Володимирскої області — 8 березня 1989 Москва) — третя в історії чемпіонка світу з шахів (1953—56, 1958—62), заслужений майстер спорту (1953), міжнародний гросмейстер (1976); економіст-плановик, журналіст.

Перемоги та нагороди

[ред. | ред. код]

Першого успіху досягла в чемпіонаті Москви (1937, 3-е місце); шестиразова чемпіонка Москви (у 1938—52) і триразова чемпіонка СРСР (1947, 1948, 1950). У роки німецько-радянської війни виступала в московських госпіталях з лекціями про шахи і сеансами одночасної гри.

У 1953 році виграла матч на першість світу у Л. В. Руденко з рахунком 8:6. В кінці 50-х — початку 60-х рр. в Москві зіграла 3 матчі на першість світу (у 1958 і 1960 виграла у О. М. Рубцової і К. О. Зворикіної). Виступала в московських турнірах до кінця 70-х .

Нагороджена орденом «Знак Пошани».

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Hosch W. L. Encyclopædia Britannica
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Попередник:
Людмила Руденко
Чемпіонка світу з шахів
1953-56
Наступник:
Ольга Рубцова
Попередник:
Ольга Рубцова
Чемпіонка світу з шахів
1958-62
Наступник:
Нона Гапріндашвілі