Битва під Варною (1444) — Вікіпедія

Битва під Варною
Хрестовий похід на Варну
Ян Матейко. «Битва під Варною» (1879)
43°13′00″ пн. ш. 27°53′00″ сх. д. / 43.216666666667° пн. ш. 27.883333333333° сх. д. / 43.216666666667; 27.883333333333
Дата: 10 листопада 1444 Місце: Варна, Болгарія Результат: перемога Османської імперії
Сторони
Польща Угорщина	Османська імперія
Командувачі
Владислав III †	Мурад II
Військові сили
до 36 тис.[1]	до 58 тис.[1]

Битва під Варною відбулась 10 листопада 1444 року між об'єднаною армією хрестоносців та військом Османської імперії поблизу міста Варна. Битва стала завершенням невдалого хрестового походу на Варну угорського і польського короля Владислава III. Результатом битви стала цілковита поразка хрестоносців, загибель Владислава й посилення османів на Балканському півострові.

На початку 1440-их років король Польщі та Угорщини Владислав III почав кампанію проти османського султана Мурада II, щоб зменшити вплив турків на Балканському півострові й повернути Сербію своєму васалу Георгію Бранковичу. Об'єднана армія хрестоносців під командуванням угорського генерала Яноша Гуньяді захопила Ніш і Софію й завдала туркам декілька відчутних поразок. Після них у 1444 році Мурад ІІІ був змушений був укласти з християнським королем мирну угоду, за якою турки визнавали незалежність прикордонних з Угорщиною сербських земель й обіцяли не переходити Дунай.

У серпні 1444 року султан Мурад передав трон своєму 12-річному сину Мехмеду, вирішивши відійти від державних справ. Скориставшись послабленням влади в Османській імперії, Владислав порушив мир й відновив воєнні дії проти турків. Однак сербський деспот Георгій Бранкович відмовився приєднатись до хрестового походу Владислава. Посилена лише за рахунок валаського контингенту угорська армія під командуванням короля і генерала Гуньяді рушила на Варну. Мурад II, що знову взяв управління імперією до своїх рук, за допомогою генуезького флоту швидко перекинув війська з Малої Азії до Румелії.

Битва під Варною відбулась 10 листопада 1444 року. Турецьке військо втричі чисельно перевищувало армію хрестоносців. Хоча початок битви склався на користь угорців, в бою загинув король Владислав, а практично вся християнська армія у підсумку була знищена, а Гуньяді змушений був тікати.

Після битви упродовж трьох років пустував трон Польщі, а новим королем Угорщини став малолітній Ладіслав Постум, регентом при якому було обрано Яноша Гуньяді. У наступні роки Мурад розвинув свій успіх на Балканах, підкоривши Морею. Послаблені хрестоносці у 1448 році в битві на Косовому полі зазнали ще однієї жорстокої поразки, після якої більше не вживали серйозних спроб відбити півострів у Османської імперії. Послаблення позицій християн на Балканах дозволило туркам взяти Константинополь (1453) й повернути контроль над Сербією (до 1459 року).

• Encyclopædia Britannica. (2010). Battle of Varna (англійською) . Encyclopædia Britannica Online. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 28 лютого 2011.
• Нина Алексеева. (11 листопада 2004). История: Битва при Варне. Русская газета. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 28 лютого 2011.

1. ↑ ^{а б} Frank Tallett, D. J. B. Trim: European Warfare, 1350–1750, Cambridge University Press, 2010, S. 143