Бланка I (королева Наварри) — Вікіпедія
Бланка баск. Zuria I.a Nafarroakoa фр. Blanche d’Évreux італ. Bianca di Navarra ісп. Blanca I de Navarra | ||
портрет Бланки після вступу на Наваррський престол. | ||
герб бланки як королеви Наварри і принцеси Евре. | ||
| ||
---|---|---|
8 вересня 1425 — 1 квітня 1441 | ||
Коронація: | 15 травня 1429 | |
Попередник: | Карл ΙΙΙ | |
Наступник: | Карл IV | |
Народження: | 6 липня 1387 Памплона | |
Смерть: | 1 квітня 1441 (53 роки) Санта-Марія-ла-Реаль-де-Ньєва | |
Поховання: | Nuestra Señora de la Soterrañad | |
Країна: | Наваррське королівство і Сицилійське королівство | |
Релігія: | Християнство (Католицтво) | |
Рід: | Евре | |
Батько: | Карл III (король Наварри) | |
Мати: | Елеонора Кастильська | |
Шлюб: | 1 Мартін I (король Сицилії) 2 Іоанн II (король Арагону) | |
Діти: | 1 Дочка 2 Мартін 3 Карл IV (король Наварри) 4 Іоанна 5 Бланка II (королева Наварри) 6 Елеонора I (королева Наварри) | |
Автограф: | ||
Бланка Ι ( 6 липня 1387[1][2], Памплона — 1 квітня 1441[1], Санта-Марія-ла-Реаль-де-Ньєва) королева Наварри. Четверта дочка короля Наварри Карла ΙΙΙ і його дружини Елеонори Кастильської.
У 1402 році Бланка була видана заміж за короля Сицилії Мартина I. Спочатку шлюб був укладений за дорученням у Катанії 21 травня, 26 грудня шлюб був укладений особисто. Однак дочка і син, що народилися в цьому шлюбі, померли немовлятами. А 25 липня 1409 році помер і сам Мартин. Оскільки він від двох шлюбів дітей не залишив, то сицилійську корону успадкував його батько, Мартин I, король Арагону, коронований з ім'ям Мартин II. Після цього Бланка перебралася до Франції.
У тому ж 1409 році в Парижі Бланка була заручена з Людвігом Баварським, братом королеви Ізабелли Баварської, дружини короля Франції Карла VI Божевільного, однак у 1410 році заручини було розірвано. У цьому ж році Бланка була знову заручена — цього разу зі спадкоємцем Барського герцогства Едуардом, але і ця весілля не відбулось.
У 1413 році померла старша сестра Бланки — Хуана, в результаті чого Бланка, старша з дітей стала спадкоємицею Наваррського престолу. Офіційно вона була визнана батьком, Карлом III, що не мав законних синів, спадкоємицею 28 жовтня 1416 в Оліте. А 5 листопада 1419 року в Оліте було оголошено про шлюб Бланки з Хуаном, другим сином короля Арагону Фердинанда I. Шлюбний контракт було підписано 5 грудня у Памплоні. 10 червня 1420 році Хуан прибув до Памплони, де 18 червня відбулася шлюбна церемонія.
8 вересня 1425 році помер Карл III Наваррський. Бланка була коронована разом з чоловіком, Хуаном Арагонським, в Памплоні 15 травня 1425 року[1]. Однак за життя Бланки Хуан не втручався в її управління королівством, беручи участь у громадянських війнах в Кастилії.
Крім Наварри, вона пред'явила права на Французьке герцогство Немур, герцогом якого був її батько. З цією вимогою вона звернулася до короля Франції Карла VII. Рішення було прийнято тільки 5 лютого 1437 року, в результаті якого король Карл надавав на один рік Бланці управління і доходи від герцогства. При цьому міста Немур, Шато-Ландон, Куртене та Мец-ле-Марешаль виключалися із земель, керованих Бланкою, а король зберігав всі права на герцогство. Але Бланка продовжувала використовувати титул герцогиня Немурська.
Бланка померла в 1441 році. Згідно з її заповітом, спадкоємцем мав стати син Карл ΙV, принц Віанський, при цьому за життя батька він не повинен був носити титул короля. Однак у підсумку Іоанн усунув сина від управління і відмовився визнати його права на наваррський корону, що викликало громадянську війну в Наваррі.
- Мартин (1376 — 25 липня 1409) — король Сицилії (з 25 травня 1401 по 25 липня 1409), спадкоємець Арагонського престолу. Єдиний син короля Арагону Мартина Ι і його першої дружини Марії Луна, що дожив до дорослого віку.
- Іоанн (29 червня 1398 — 20 січня 1479) — король Арагону і Сицилії (з 27 червня 1458 по 20 січня 1479). Представник династії Трастамара. Народився в Медіні, Кастилія. Син короля Арагону Фердинанда I і графині Альбукерке Елеонори І. Один з королів-довгожителів. Прізвисько — Вели́кий (ісп. el Grande).
- Від першого чоловіка:
- Викидень (весна 1403)
- Мартин (17[3]/19[4] грудня 1406 — серпень 1407[5]) — спадкоємець Сицилійського і Арагонського престолу. Він був хрещений Мартином після того, як про його народження дізналися батько і дід. Його бабуся по-батьківській лінії, королева Марія Луна померла через десять днів, 29 грудня 1406 року. Вона не була проінформована про його народження, тому що блага вість прибула в Арагон 11 лютого 1407. Його дід по батьківській лінії, король Мартин повідомив звістку діду по-материнській лінії, королю Наварри Карлу ΙΙΙ[3]. Маленький принц, помер кілька місяців потому в серпні 1407 році в Сицилії[5]
- Від другого чоловіка:
- Карл (29 травня 1421 — 23 вересня 1461) — король Наварри з 1 квітня 1441 року
- Іоанна (1423 — 22 серпня 1425[6]) — померла в дитинстві.
- Бланка (9 червня 1424 — 2 грудня 1464) — королева Наварри з 23 вересня 1461 року
- Елеонора (2 лютого 1426 — 12 лютого 1479) — королева Наварри з 2 грудня 1464 року
- ↑ а б в Anthony (1931).
- ↑ Традиційно вказувалося, що Бланка народилася 1385 року. Однак Рауль Антоні на підставі сучасних джерел визначив, що Бланка була не третьою, а четвертою дочкою і навів точну дату народження - 6 липня 1387 року.
- ↑ а б See Fodale (1999: 316–317).
- ↑ See Tramontana (1999: 16).
- ↑ а б See Tramontana (1999: 16) and Fodale (1999: 316–317).
- ↑ Woodacre, 2013, с. Chart 3.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бланка I (королева Наварри)
Cawley, Charles, Navarre, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy