Блезон-Гоє — Вікіпедія
Блезон-Гоє Blaison-Gohier | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | Пеї-де-ла-Луар |
Департамент | Мен і Луара |
Округ | Анже |
Кантон | Пон-де-Се |
Код INSEE | 49029 |
Поштові індекси | 49320 |
Координати | 47°24′02″ пн. ш. 0°22′12″ зх. д.H G O |
Висота | 18 - 91 м.н.р.м. |
Площа | 21,45 км² |
Населення | 1080 (2011-01-01) |
Густота | 50,35 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат | Dominique Ozange 2014-2020 |
Офіційна сторінка | |
Блезо́н-Гоє́, Блезон-Ґоє (фр. Blaison-Gohier) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Пеї-де-ла-Луар, департамент Мен і Луара. Населення — 1080 осіб (2011)[1].
Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 260 км на південний захід від Парижа, 95 км на схід від Нанта, 17 км на південний схід від Анже.
1 січня 2016 року Блезон-Гоє і Сен-Сюльпіс було об'єднано в новий муніципалітет Блезон-Сен-Сюльпіс.
Динаміка населення (INSEE[3] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 537 | 121 | 47 | 134 | 152 | 79 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 513 | 94 | 63 | 125 | 141 | 82 | 8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2010 року серед 697 осіб працездатного віку (15—64 років) 507 були активними, 190 — неактивними (показник активності 72,7%, у 1999 році було 71,8%). З 507 активних мешканців працювало 477 осіб (250 чоловіків та 227 жінок), безробітними було 30 (17 чоловіків та 13 жінок). Серед 190 неактивних 53 особи були учнями чи студентами, 91 — пенсіонерами, 46 були неактивними з інших причин[5].
У 2010 році в муніципалітеті нараховувалося 440 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 1106,5 особи, медіана доходів виносила 20 043 євро на одного особоспоживача[6]
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Blaison-Gohier sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки, які проживали у двох місцях, враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві - це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.