Наша Україна (2006) — Вікіпедія
На парламентські вибори 2006 року був створений блок із старою назвою — «Наша Україна», до якого увійшли такі партії:
- Конгрес Українських Націоналістів
- Народний Рух України
- Партія промисловців і підприємців України
- Партія Християнсько-Демократичний Союз
- Політична партія "Народний Союз Наша Україна"
- Українська республіканська партія “Собор”
Блок отримав на виборах 13,95 % голосів (третій результат) та мав в Верховній Раді 81 мандат. Брав участь в переговорах по створенню «помаранчевої» коаліції з БЮТ та СПУ, а після рішення СПУ про блокування з Партією регіонів та КПУ та за результатами домовленостей, досягнутих за Загальнонаціональним круглим столом намагався приєднатися до «широкої» коаліції. За кандидатуру В.Януковича на посаду Прем'єр-міністра проголосували 30 депутатів[1] фракції. Але у листопаді 2006 року, після двох з'їздів партії, прийнято рішення переходу блоку та парламентської фракції у опозицію до уряду Януковича. Попри те, що почесний керівник партії Ющенко був проти такого кроку, партія закликала міністрів-нашоукраїнців вийти зі складу уряду.
- ↑ 30 "НАШОУКРАЇНЦІВ" та 6 БЮТівці, ЩО ГОЛОСУВАЛИ "ЗА" ЯНУКОВИЧА. Українська правда. 4 серпня 2006. Архів оригіналу за 20 березня 2007.
Це незавершена стаття про політичну партію України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |