French
DeutschБобровников Микола Федорович — Вікіпедія
| Бобровников Микола Федорович | |
|---|---|
| Народився | 29 квітня 1896[1] Старобільськ, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 21 березня 1988[1] (91 рік) Каліфорнія, США |
| Країна |  Російська імперія США |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Микола Бобровников (29 квітня 1896, Старобільськ, Луганщина — 21 березня 1988, Берклі, США) — астроном (США). Серед його наукових досягнень, зокрема, відкриття, що на відміну від комет астероїди світяться віддзеркаленим світлом Сонця.
Навчався у Гірничому інституті в Петрограді, Харківському та Чиказькому університетах, Празькому Російському інституті.
У Харківському університеті слухав лекції видатного астронома Людвіга Струве разом з сином останнього — майбутнім видатним американським астрономом Отто Струве. Російська революція перервала навчання: обидва майбутні вчені були мобілізовані білогвардійцями й воювали проти «червоних». У травні 1920 року після поразки армії А. Денікіна Бобровников вимушений був залишити батьківщину — опинився в еміграції на острові Кіпр. Звідти він дістався до Праги й продовжив навчання в Російському інституті у професорів-астрономів В. Стратонова та І. Сікори.
Не прийнявши панівної в СРСР комуністичної ідеології й усвідомивши, що на батьківщину не буде повернення, Бобровников 1924 року емігрував до США. Тут він продовжив навчання в Чиказькому університеті, де його керівником був відомий американський астрофізик, спеціаліст у галузі зіркової спектроскопії Едвін Фрост (останній одночасно був і директором Єркської обсерваторії). 1927 року М.Бобровников захистив докторську дисертацію й почав працювати в Єркській обсерваторії асистентом, а потім був відряджений (на кошти фонду Келлога) до Лікської обсерваторії на горі Гамільтон. Обидві обсерваторії, де працював вчений, мали найбільші у світі телескопи-рефлектори. Бобровников вивчав спектри зірок, комет і малих планет (йому надали стипендію Національного дослідницького фонду з фізики в Каліфорнійському університеті в Берклі). З 1930 року вчений працював в університеті штату Огайо, керував астрономічною обсерваторією Перкінс.
Під час ІІ-ї Світової війни М. Бобровников був мобілізований і служив у Військово-повітряних силах США.
Серед наукових заслуг вченого, зокрема, виведення формул та методик, що використовуються в галузі фотометрії комет. Бобровников провів ґрунтовні дослідження комети Галлея під час її наближення до Землі в 1910 році. Для фотометричних досліджень вчений зібрав значний матеріал: 4500 фотометричних спостережень 45 комет. 1942 року дослідник опублікував підсумкову статтю «Фізична теорія комет у світлі спектроскопічних даних», яка заклала основи фізичної теорії комет. Даними Бобровникова користуються вчені багатьох країн, зокрема, й України. Іншою проблемою, якою займався вчений, була природа астероїдів (малих планет). Серед інших, належить згадати відкриття Бобровникова — на відміну від комет астероїди світяться віддзеркаленим світлом Сонця. 1967 року вчений опублікував статтю «Дотелескопічна топографія Місяця», в якій розглянув погляди давніх та середньовічних астрономів на природу цього супутника Землі.
- 1940 року М.Бобровников удостоєний премії Міжнародного товариства метеоритики і планетних наук за досягнення у вивченні астрономії та суміжних з нею наук.
- На його честь названо астероїд 2637 Bobrovnikoff.[2][3]
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Балышев М.А. (2008). "Белой акации гроздья душистые": Астроном Николай Федорович Бобровников. Universitates. Наука и Просвещение, 1. 42-49
- ↑ а б VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ (2637) Bobrovnikoff = 1919 SB = 1953 TL = 1963 RB = 1976 JB7 = 1980 TN3. Minor Planet Center. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 18 вересня 2021.
- ↑ 2637 Bobrovnikoff. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |